Про себе.
Я – Тельнова Світлана Анатоліївна.
Народилася у чарівному куточку півдня мальовничої України, живу і працюю в чудовому корабельному краї – місті Миколаєві. Моє життєве кредо: ХОЧУ– МОЖУ, БАЧУ – РОБЛЮ, НЕ ЗНАЮ – ДІЗНАЮСЯ, НЕ МОЖУ – ВЧУСЯ!
Я – надзвичайна оптимістка, й досі не перестаю мріяти, й вірю, що і в житті бувають казки. Дуже люблю дітей, сама маю трьох чудових синів. Вони – моя гордість. Я вчу їх, насамперед, бути людиною: гідною, принциповою, вимогливою до себе й інших, відповідальною та милосердною.
В школі працюю з 17 років. В 1981 році вступила до Вільнюського державного університету імені В.Капсукаса на факультет російської філології, в 1987 році його закінчила. Працювала піонерською вожатою, вчителем початкових класів, вчителем російської мови та зарубіжної літератури, заступником директора з виховної роботи. З 2002 року – директор Миколаївської загальноосвітньої школи № 46.
З 2005 по 2011 роки очолювала ще одну школу - школу для дітей з особливими освітніми потребами.
Загальний педагогічний стаж – 30 років, на посаді директора – 10. Відмінник освіти України, маю педагогічне звання вчитель-методист, вчитель вищої категорії, учасник конкурсу «Вчитель року», лауреат Всеукраїських конкурсів «100 кращих керівників шкіл України», "Директор ХХІ століття", переможець загальнонаціональної громадської акції «Флагман освіти і науки України»
Посада директор для мене – це поєднання трьох єдностей: психолог, менеджер, дипломат. Як психолог – намагаюся створити в закладі сприятливий морально-психологічний клімат, щоб всім до єдиного було затишно в стінах нашої школи. Як менеджер – оволоділа комп’ютером, працюю в мережі Інтернет, залучила до цієї роботи всіх членів своєї команди – заступників, завдяки чому вся робота з шкільною діловою документацією повністю комп’ютеризована. Як дипломат – заключила угоди з провідними ВНЗ міста Миколаєва – Національним університетом кораблебудування, Миколаївським національним університетом імені В.Сухомлинського, університетом розвитку людини «Україна», коледжем праву та бізнесу Полтавського державного університету, коледжем преси та телебачення. Тісно співпрацюю з депутатами міської ради, органами батьківського та учнівського самоврядування, навчальними закладами міста, соціальними службами, позашкільними навчальними закладами та установами.
Перефразуючи слова В.О. Сухомлинського, хочу сказати: «Серце віддаю школі». Це не просто слова, вони стали моїм життєвим гаслом. Й саме в тісного союзі вчителів, учнів, батьків бачу майбутнє школи, яка буде зорієнтована на духовний розвиток особистості школяра, підготовку його до творчої життєдіяльності, направлену на захист нашої національної ідеї та культури.
