Література як вид мистецтва  

Література як вид мистецтва

  Література повинна бути робітницею

 на полі людського прогресу.

Мета  літератури – служити народові,

бути йому  зрозумілою.

І. Франко

  

 Мистецтво – це художнє відтворення дійсності.

 

Важко встановити, який вид мистецтва виник першим у людському суспільстві – наскельний малюнок, танець первісної людини чи міфи, які намагалися пояснити навколишній світ. Одні види мистецтва відтворюють життя у зримих образах (живопис, скульптура, кіно), інші створюють образи, що сприймаються не зором, а слухом.

Література займає особливе місце серед інших видів мистецтва. Її твори не мають предметно-чуттєвої форми.

Слово «література» латинського походження і буквально означає «літера», зображене буквами, закріплене у писемній формі, на відміну від усної форми. Першим терміном «література» у такому розумінні став користуватися давньоримський оратор та політичний діяч Цицерон. 

Поняттям література користуються у двох значеннях:
                                      
Літературою  називають                        Не вся словесно-писемна
будь-які витвори людської                     продукція, а лише естетично-
думки, що втілені у писемному             значима, мистецька форма
слові і мають суспільну                           вияву словесної творчості -   
значимість (підручники,                          мистецтво слова.
словники, газети, листування і т.п.)


На сучасному етапі розвитку літератури словесні твори, що мають мистецькі ознаки, називають художньою літературою.

Художня література – це письмова форма мистецтва слова, художнього освоєння світу в словесних образах.

 

 В основі художньої літератури, як і будь-якого іншого виду мистецтва  покладено художній образ. Письменник не просто повідомляє факти і висловлює думки та почуття, він розгортає картини життя і робить читача їх учасником.

Читаючи художню літературу, ми сприймаємо світ очима митця. Слово здатне відкрити найтонші відтінки почуття і думки, тому саме художня література найбільш повно і різнобічно відображає дійсність.

 

Література  має пізнавальне, виховне значення. Читаючи художній твір, люди отримують естетичну  насолоду.

 

-  Що ми можемо пізнати, читаючи художню літературу?

(Дізнаємося про життя, звичаї, світогляд, побут, духовні та моральні цінності різних народів.)

 

Література може розмежовуватися за змістом: художня, філософська, наукова, технічна тощо.

Наука про літературу  називається  літературознавство.

Ця наука  – вивчає сутність і своєрідність літератури, її походження, значення і закономірності розвитку, творчость письменників і окремих творів.

У мистецтві  слова навколишній світ постає в художніх образах.

 

Художній образ – узагальнена картина людського життя і навколишнього світу, втілена в індивідуальну мистецьку форму творчою уявою письменника-художника.

 

Ця картина створюється за допомогою естетичного сприйняття, тобто з погляду прекрасного.

Класифікація образів за об’єктом змалювання

 

Історія літератури знає чимало випадків, коли твори письменника були дуже популярні за його життя, але минав час, і їх забували майже назавжди. Є й інші приклади: письменника не визнавали сучасники, а справжню цінність його творів відкривали наступні покоління.

Але в літературі є дуже небагато творів, значення яких неможливо перебільшити, тому що в них створені образи, які хвилюють кожне покоління людей, образи, які надихають на творчі пошуки митців різних часів. Такі образи мають назву «вічних образів», бо вони носії рис, що завжди  притаманні людині.

Вічні образи — літературні образи, які за глибиною художнього узагальнення виходять за межі конкретних творів та зображеної в них історичної доби, містять у собі невичерпні можливості філософського осмислення людського буття.