МІФИ НАРОДІВ СВІТУ  

МІФИ НАРОДІВ СВІТУ

 Давні люди, які жили серед дикої природи, були беззахисними перед виверженнями вулканів і землетрусами, бурями та грозами, посухами і повенями, спекою і морозами. Схід і захід сонця, зміна дня і ночі, рослинний світ, що наче гинув восени і відроджувався навесні, сама земля - усе це здавалося справжнім дивом. Тому люди прагнули знайти відповіді на різноманітні запитання: «Хто створив світ?», «Звідки взялася перша людина?», «Чому небо під час грози блискає вогнем і гримить?» та інші. Осмислюючи навколишній світ, вони намагалися пояснити незрозуміле впливом могутніх надприродніх сил. В їхній уяві поставали образи богів і духів, яким було підвладне все на світі і від яких залежало життя людей. Так з’явилися міфи…

В міфах люди намагалися пояснити все, що довкола їх, так, як вони це уявляли. Шукаючи відповіді на численні запитання, давня людина мислила образами, уявляла світ багатоліким і живим.

 

Міф – (від грецького слова – розповідь ) – розповідь, яка передає  уявлення людей про богів, легендарних героїв, походження та влаштуваня світу.

 

Головні ознаки міфу:

- колективний автор;

- герої: боги, напівбоги, титани, духи, першопредки;

- олюднення й одухотворення природи;

- гіперболізація сюжету, образу;

- пояснюють природу Всесвіту і життя на Землі.

 

Виникнення міфологічних уявлень відноситься до дуже раннього ступеня розвитку суспільства. У народів, головним заняттям яких було мисливство або збиральництво, міфи найчастіше розповідали про походження тих чи інших предметів, явищ природи, тварин, обрядів.

У міфах відбилися уявлення народу про навколишній світ, природу, поєдналися вигадка, фантазія та історичні .

 

Види міфів

 Найбільш поширеними були оповіді про виникнення й еволюцію світу, Сонця, Місяця, зірок (космогонія), про походження тварин, появу людини (антропогонія), про Всесвітній потоп.

Цікаво, що міфи про створення світу є абсолютно у всіх народів на землі, натомість міфи про можливий кінець світу трапляються не так часто.

 

А чи схожі казки з міфами?   У чому їх схожість?

(І казки, і міфи передавалися з вуст до вуст і сприймалися як колективна народна творчість.)

 

Однак, якщо казки давні люди сприймали як вигадку, то міфи і розповідачі,  і слухачі сприймали як реальні, правдиві історії. І лише з часом люди стали розуміти, що у міфах є багато нереального. Тому прикметник міфичний став використовуватися не як належність до міфу, а як означення неправдоподобних, нереальних подій. 

З часом міфи стали збиратися, записуватися, вчені прагнули розгадати їх таємниці.  Так виникла наука міфологія – наука, яка вивчає міфи, в той же час міфологія – це сукупність міфів певного народу. 

 

Характерні особливості міфу і казки

Казка

Міф

 

Спільні риси

 

Жанр усної народної творчості.

 

Колективний твір.

 

Вигадані події, герої.

 

Елементи фантастики.

 

Образність поетичність мови.

 

Казка

Міф

Відмінні риси

1. Свідома вигадка, що мала на меті повчання. В основі — протиставлення мрії і дійсності.

1. Виникли з потреби пояснити світ, природні явища.

2. Дійові особи (люди, рослини, звірі) згруповані контрастно, виступають носіями певних люд­ських якостей.

2. Герої — міфічні істоти, пов'язані з віруваннями наших предків.

3. Герой — сам творець своєї долі, бореться за неї.

3. Віра у вплив вищих сил на долю людей, цілих народів.

4. Традиційна структура і компо­зиція (зачин, основна частина, кінцівка), подібні початки і за­ключения.

4. Відсутність строгої структури, характерний повільний, неспіш­ний розвиток дії.

5. Сюжет багатоепізодний із дра­матичним розвитком подій, але щасливим закінченням.

5. Сюжет багатоепізодний, але за­кінчення різне.
       

 

 Міф і казка мають чимало спільного. Міф, як і казка, створювався народом, тривалий час існував лише в усній формі. У міфі і казці розповідається про незвичайні події і фантастичних героїв. Відмінність цих жанрів, насамперед, полягає у тому, що казку створювали з установкою на вигадку, тоді як події міфу вважалися такими, що відбувалися насправді. Лише для міфу характерним є й мотив пояснення виникнення явищ і предметів, який майже відсутній у казці.