ІВАН КРИЛОВ  
ІВАН АНДРІЙОВИЧ КРИЛОВ (1769-1844).
Народився І.А.Крилов у Москві, в сім’ї бідного дворянина. Після смерті батька, який залишив йому у спадок солдатський сундучок з книгами, жив із матір’ю в глибоких нестатках.
Бідність змушує юного Крилова піти на службу. Йому в ранньому віці довелося познайомитися з хабарництвом, наклепництвом, і все це, безумовно, справило на хлопчика величезне враження, яке в подальшому стало основою для всієї його сатиричної творчості.
Життя Крилова в дитячі роки склалося так, що йому не довелося навіть навчатися в школі, але потяг до навчання був у нього настільки сильний, що він сам вивчив мови, математику, став високоосвіченою для свого часу людиною.
Найбільше ж юного Крилова цікавить і приваблює література. Він пробує себе на ниві створення драматичних творів, працює в журналах, а починаючи з 1805 року входить до літератури як творець російської байки.
І. Крилов прожив довге життя. Він написав багато комедій, оповідань, трагедій, був відповідальний за видання журналів. Але відомим Крилов став
завдяки своїм байкам. Читаючи байки Крилова, на перший погляд здається, що перед нами жадібні вовки, беззахисні вівці та ягнята, хитрі лисиці, товсті гуси, сильні ненажерливі леви, дурні мавпи. Та байки Крилова – це не просто віршовані тексти, це сценки, побудовані на основі діалогів. Крилов вводить у байки діалоги, тому що, на його думку, саме через мову героїв розкриваються їхні характери.
«Байки Крилова – не просто байки: це невеличкі повісті, комедії, гумористичні розповіді, маленькі драми, сатиричні сценки з персонажами і характерами», – писав критик В. Бєлінський.
У Петербурзі, в Літньому саду, є пам’ятник. Дідусь у глибокій задумі сидить у кріслі, а біля його ніг зібралися бронзові звірі – леви, вовки, лисиці, ведмеді, мавпочки та інші. Цей дідусь – відомий російський байкар Іван Андрійович Крилов, а звірі – герої його байок.
Байка І. Крилова «Вовк і Ягня»
ВОЛК И ЯГНЕНОК
У сильного всегда бессильный виноват:
Тому в Истории мы тьму примеров слышим,
Но мы Истории не пишем;
А вот о том как в Баснях говорят.
Ягненок в жаркий день зашел к ручью напиться;
И надобно ж беде случиться,
Что около тех мест голодный рыскал Волк.
Ягненка видит он, на до́бычу стремится;
Но, делу дать хотя законный вид и толк,
10Кричит: «Как смеешь ты, наглец, нечистым рылом
Здесь чистое мутить питье
Мое
С песком и с илом?
За дерзость такову
Я голову с тебя сорву».—
«Когда светлейший Волк позволит,
Осмелюсь я донесть: что ниже по ручью
От Светлости его шагов я на сто пью;
И гневаться напрасно он изволит:
20Питья мутить ему никак я не могу».—
«Поэтому я лгу!
Негодный! слыхана ль такая дерзость в свете!
Да помнится, что ты еще в запрошлом лете
Мне здесь же как-то нагрубил:
Я этого, приятель, не забыл!» —
«Помилуй, мне еще и отроду нет году»,
Ягненок говорит. «Так это был твой брат».—
«Нет братьев у меня».— «Так это кум иль сват
И, словом, кто-нибудь из вашего же роду.
Вы сами, ваши псы и ваши пастухи,
Вы все мне зла хотите,
И если можете, то мне всегда вредите:
Но я с тобой за их разведаюсь грехи».—
«Ах, я чем виноват?» — «Молчи! устал я слушать
Іван Крилов
ВОВК ТА ЯГНЯ
(Переклад Миколи Терещенка)
У сильного безсилий винен завсігди:
Багато прикладів з історії ми знаєм.
Та ми історій не складаєм,
А в Байці можем це розповісти.
У спеку до струмка зайшло ягня напитись;
І треба ж тут біді лучитись,
Що поблизу тих місць голодний Вовк бродив.
Ягнятко бачить він і хоче поживитись,
Та він цьому надать законних прав хотів
І каже: «Як, нахабо, смієш ти мутити
Потік цей прохолодний мій,
Напій
Піском бруднити? За це-бо, далебі,
Зірву я голову тобі!» —
«Якщо пресвітлий Вовк дозволить,
Насмілюся сказать, що воду в ручаю
На кроків сто я нижче Вовка п'ю;
І гніватися він даремно зволить,
Бо каламутити пиття ніяк не можу я».—
«Так це брехня моя?
Негіднику! Звідкіль таке нахабство в світі?
Пригадую, як ти в позаторішнім літі
Зі мною надто грубий був:
Цього я, друже мій, ще не забув!» —
«Та згляньсь, і року ще нема мені від роду»,
Промовило Ягня. «То, певно, був твій брат».—
«Не маю я братів». — «То, може, кум чи сват,
Чи інший хто-небудь із вашого ж бо роду.
Самі ви, ваші пси і ваші пастухи
Мене б воліли збути,
І шкодите мені ви всі по змозі всюди:
Та розквитаюсь я за ваші всі гріхи!» —
«Ах, чим же винен я?»
— «Мовчи, гоноровисте!
Чи час тут розбирать провини всі, щеня?
Ти винен тим уже, що захотів я їсти».
Сказав — і в темний ліс Вовк поволік Ягня.
- У чому особливість моралі цієї байки в порівнянні з байками Езопа?- Яке враження справила на вас байка?
- Що вразило в байці «Вовк і Ягня»?
- З яких частин складається байка? Як вони називаються?
- Які епітети використовує поет, щоб описати Вовка та Ягня?
- Як звертаються герої один до одного?
- Які звинувачення на адресу Ягняти висуває Вовк?
- Доведіть, що ці звинувачення безпідставні.
- Які риси характеру уособлюють образи Вовка та Ягня?
Байка І. Крилова «Квартет»
Квартет
Проказница-Мартышка,
Осёл,
Козёл
Да косолапый Мишка
Затеяли сыграть Квартет.
Достали нот, баса, альта, две скрипки
И сели на лужок под липки,-
Пленять своим искусством свет.
Ударили в смычки, дерут, а толку нет.
"Стой, братцы, стой! - кричит Мартышка. -
Погодите!
Как музыке идти? Ведь вы не так сидите.
Ты с басом, Мишенька, садись против альта,
Я, прима, сяду против вторы;
Тогда пойдет уж музыка не та:
У нас запляшут лес и горы!"
Расселись, начали Квартет;
Он все-таки на лад нейдет.
"Постойте ж, я сыскал секрет?-
Кричит Осел,- мы, верно, уж поладим,
Коль рядом сядем".
Послушались Осла: уселись чинно в ряд;
А все-таки Квартет нейдет на лад.
Вот пуще прежнего пошли у них разборы
И споры,
Кому и как сидеть.
Случилось Соловью на шум их прилететь.
Тут с просьбой все к нему, чтоб их решить сомненье.
"Пожалуй,- говорят,- возьми на час терпенье,
Чтобы Квартет в порядок наш привесть:
И ноты есть у нас, и инструменты есть,
Скажи лишь, как нам сесть!" -
"Чтоб музыкантом быть, так надобно уменье
И уши ваших понежней,-
Им отвечает Соловей,-
А вы, друзья, как ни садитесь;
Всё в музыканты не годитесь".
Квартет
Перекладач: Ф. Скляр
Вигадниця Мартишка,
Осел,
Козел
Та клишоногий Мишка
Затіяли Квартет заграть.
Дві скрипки, ноти, бас і альт дістали
Й під липу в лузі посідали,
Щоб світ мистецтвом чарувать.
Ударили в смички,— ладу ж дарма шукать!
"Стій, братця, стій! — кричить їм Мавпа,— постривайте!
Хіба заграєм так? Інакше посідайте.
Ти з басом, Мишечко, сідай проти альта,
Я, прима, сяду проти втори;
Тоді вже піде музика не та:
У танець підуть ліс і гори!"
Знов сіли, почали Квартет;
А діло все не йде вперед.
"Стривайте ж, я знайшов секрет,-
Кричить Осел,— усе в нас піде ладом,
Як поряд сядем".
Послухали Осла, поважно сіли в ряд;
А все-таки Квартет не йде на лад.
Ще гірше, ніж раніш, пішли між ними чвари
І свари,
Кому і як сідать.
Припало Солов'ю якраз там пролітать,
До нього всі вдались, як до свого спасіння:
"Будь ласка,— мовили,— таж наберись терпіння,
Допоможи Квартет улаштувать,
І ноти й інструмент зуміли ми дістать,
Скажи лиш, як сідать!"
"Щоб буть музи?кою, потрібне тут уміння
Та трохи тонших би ушей,-
Їм одмовляє Соловей,-
Тож, як сідати — сварки марні,
Бо з вас музики незугарні".
Історія створення байки «Квартет»
У цій байці Крилов висміяв галасливі й безрезультатні засідання Державної ради, організованої в Росії 1810 року.
Перші читачі відразу впізнали в героях байки Аракчеєва, Мордвинова, Завадовського, Лопухіна. 3. Читання учнями байки (мовчки)
Словникова робота
Партитура — сукупність усіх партій багатоголосного музичного твору.
Соната — музичний твір, що складається з 3-х або 4-х частин різного темпу й характеру.
Квартет — 1. Музичний твір для 4-х інструментів або голосів. 2. Ансамбль із 4-х музикантів чи співаків.
Альт — 1. Низький жіночий або дитячий голос, а також співак (співачка) із таким голосом. 2. Музичний смичковий інструмент, дещо більший за скрипку, або мідний духовий інструмент.
Бас — 1. Найнижчий чоловічий голос, а також співак із таким голосом. 2. Мідний духовий інструмент низького регістру й тембру.
Прима — 1. Перший, основний звук гами. 2. Перша струна смичкового музичного інструменту. 3. Перший інструмент, голос, що виконує провідну партію в оркестрі, хорі.
Втора — другий голос у музичній партії.
- Чому квартет «не йде на лад»? (Музиканти зовсім не вміють грати, але не розуміють цього, бачать причини своїх невдач в іншому — у неправильному розташуванні учасників квартету; крім того, щоб досягти високого результату, потрібно грати злагоджено, чого немає в криловського квартету.)
- Чи вірить автор, що в учасників квартету що-небудь вийде? (Ні, він розуміє, що справжня гра неможлива без багатьох років копіткої роботи. Автор іронізує над наївністю своїх героїв, які, не вміючи грати, вирішили «полонити своїм мистецтвом світ». Вони впевнені: «У нас затанцюють ліс і гори!») Єдине, що, на їхню думку, потрібно для гри у квартеті — ноти та інструменти.)
- Яка мораль цієї байки? («Тож, як сідати — ваші сварки марні, Бо з вас музики зовсім незугарні»)
- Чому саме цим тваринам Крилов доручає брати участь у квартеті? Які риси характеру вони символізують в інших байках і казках? (Віслюк символізує дурість, Ведмідь — неповороткість, незграбність, відсутність музичного слуху (згадайте: «Ведмідь на вухо наступив»), Мавпа — цікавість, метушливість, легковажність. На відміну від них, Соловей символізує талановитого співака, який і пояснює горе-музикантам: «Щоб буть музикою, потрібне вам уміння Та вуха, що за ваші тонші будуть».)
Дослідницька робота
Порівняйте байки Езопа й Крилова. Визначте спільне й відмінне у їх творах.
Визначте риси характеру, якими байкарі наділяють Вовка і Ягня.
Випишіть з байки епітети, які використовує автор у зображенні Вовка й Ягнятка?
Езоп |
Крилов |
Відмінне |
|
1. Мова прозова. 2. Лаконічний діалог. 3. Відсутність художніх засобів, перевага дієслів, прості синтаксичні 4. Мораль в кінці твору. 5. Констатація соціальної проблематики. |
1.Мова віршована. 2. Значно розширений діалог. 3. Широке використання різних частин мови, наявність епітетів, різноманітність синтаксичних конструкцій. 4. Мораль на початку твору. 5. Загальнолюдська проблематика. |
Спільне |
|
1. Місце дії. 2. «Боротьба» між персонажами. 3. Діалог між героями. 4. Трагічна кінцівка байки. 5. Мораль. |