БИЛИНИ
Билина як жанр давньоруської літератури.
Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах.
Основні цикли билин (Київський, Новгородський)
На високому березі Дніпра стояла столиця Київської Русі – древній Київ. Золоті купола білокам’яних храмів виднілися здалеку. Місто було оточене міцною стіною, а в'їжджали в нього через Золоті ворота. Розквіт державності Київської Русі припадає на правління князя Володимира. Багато зусиль приклав він, щоб захистити рідну землю від набігів кочівників. У містах (Київ, Новгород, Ростов, Суздаль) розвивалися ремесла і торгівля, створювалися пам’ятки писемності й культури. Найбільшого розквіту досягла держава за правління Ярослава Мудрого. Але міжусобні війни та набіги кочівників привели державу до розпаду. Страшні потрясіння душі народної знайшли своє відображення в героїчних піснях, котрі називали билинами.
Билини – героїко-патріотичні пісні, де йдеться про подвиги богатирів та про події Давньої Русі переважно ХІ – ХVІ століття, які усно передавались з покоління в покоління
У билинах, як у дзеркалі, відобразилися чаяння та надії простих людей. Образи героїв-богатирів, їх слава і справи несуть в собі високу мудрість.
У російському фольклорі билини розвивалися до ХV–ХVІ століття. Перші відомі записи належать до середини ХІХ ст. Це були пісні, що виконувалися соло, як правило, чоловіками. Власне, їх не співали, а промовляли.
Співцями були звичайні селяни, котрі вчилися співати билини "для душі".
Билинний вірш неримований, з трьома-чотирма наголосами на рядок і обов’язковим дактилічним закінченням, тобто наголосом на третьому від кінця рядка складі; якщо ж останнє слово в рядку не відповідає цій вимозі, додавався ще один склад, наприклад: "…по полям, по широк-и-им". За обсягом билини найдовші серед усіх жанрів слов’янської писемності, а серед билин найдовші так звані контаміновані, тобто з’єднані з кількох сюжетів про одного і того самого богатиря.
Головною ознакою билини є її герой – богатир. Кожний із богатирів виступає одночасно і як людина з власним характером і долею, і як істота надлюдська, бо має риси героя міфу: наодинці б’ється з ворожим військом, перемагає чудовиськ, а коли втамовує спрагу, то чарою "в полтора ведра". При цьому кожен з них є персонажем не однієї окремої билини, а билинного епосу вцілому, бо може виступати як головний герой кількох билин, а згадку про нього співець міг вставити до кожної.
Билини створювалися протягом IX—XIV століть. Згодом їх поділили на окремі цикли, найбільш відомими з яких є київський, чернігівський і новгородський. Героями київських і чернігівських билин виступають богатирі Ілля Муромець, Добриня, Альоша Попович, боярин Ставр. Ці билини відображають боротьбу народу з ворогами, тому їх називають героїчними. Билини про Микулу Селяниновича є соціально-побутовими, бо в них йдеться про внутрішні конфлікти, а не про подвиги героїв-богатирів.
Героями новгородського циклу є Василь Буслаев, Садко та ін.
Найпопулярнішим з-поміж билинних героїв був Ілля Муромець — узагальнений образ героя-патріота і захисника рідної землі. Билин про цього богатиря існує багато, але створювалися вони не в біографічній послідовності. Спочатку народ оспівував подвиги Іллі Муромця, і лише згодом, коли утвердилася його слава, було створено билини про те, звідки він родом, про події з його життя, що передували подвигам. І в усіх билинах про Іллю Муромця висловлюється захоплення його мудрістю, могутністю, безкорисливістю й особливо тим, що він завжди керується лише народними інтересами. Богатир, наділений такими рисами характеру, став для народу ідеалом, справжнім героєм, гідним наслідування.
Билини не мають авторів, бо їхнім творцем є народ. Пізніше вони були записані від виконавців і надруковані вперше на початку XIX століття. З появою інтересу до цього фольклорного жанру билини стали джерелом літературних переробок і наслідувань.
Композиція билин.
Заспів – може бути відсутній. Прямо не пов’язаний зі змістом, але настроює на певний лад. "А хто б нам сказав про старовину, про старовину, про бувальщину…".
Зачин – початок розповіді: "У славетному місті Муромі,
У селі було Карачаровім
Жив собі Іван Тимофійович…"
Основна частина – розповідь про події і вчинки героїв.
Кінцівка – вінчає розповідь: "Отут Іллі і славу співають."
"На тому билина і скінчилася".
Художній світ билин.
1. Розмірений плавний билинний вірш, як правило, немає рими. .
2. Гіперболи (навмисне перебільшення) при описі усього, що пов’язане з головним героєм билини: "Ще лати були двадцять сім пудів, нагрудник був і десять пудів…".
3. Епітети, що створюють особливий билинний героїчний світ: могутній богатир, буйна голова, завзятість молодецька, дружинушка хоробрая, сон богатирський, меч булатний…
4. Велика кількість усякого роду повторів.
5. Вживання слів із зменшувально-пестливими суфіксами.
Для закріплення матеріалу
Питання-відповідь
1. Що було характерним для героїчного епосу Стародавньої Русі? Які події знайшли своє відображення у билинах?
(Багата усна народна творчість. Зображення постаті князя Володимира Великого, постійної боротьби з кочовими племенами печенігів і половців, які нападали на Русь, самобутня історія Київської Русі.)
2. Яку назву дістали епічні пісні? Наведіть її визначення.
(Билини – це фольклорні епічні пісні історико-героїчного та соціально-побутового змісту про воїнів-богатирів, героїв та їхні подвиги.)
3. Якими були традиційні народні назви билин?
(«Старини», «билеві пісні», «богатирський епос».)
4.Чи є спільні ознаки билини і казки?
(Так, колективний твір, без автора, оспівували богатирів, спираючись на казково-міфологічні сказання, вдаючись до вигадок.)
5.Коли створювались билини? (Протягом ІХ – ХІVст.)
6.На які цикли поділяються билини?(Київський, чернігівський і новгородський.)
7. Назвіть героїв-богатирів, які оспівувались у кожному циклі.
(Київський і чернігівський – Ілля Муромець, Добриня Микитич, Альоша Попович, боярин Ставр, Микула Селянинович; новгородський – Василь Буслаєв, Садко та ін.)
8. Хто і чому був найпопулярнішим серед богатирів?
(Ілля Муромець – узагальнений образ героя-патріота і захисника рідної землі. Захоплюються його мудрістю, могутністю, безкорисливістю, тим, що він завжди керується народними інтересами. Народний ідеал, справжній герой, гідний наслідування.)
9. Назвіть характерні ознаки билин.
(«Попередня недооцінка героя», «загрозлива перевага супротивника», їх зіткнення і перемога героя. Сюжет розгортається повільно, заспів часто не пов’язаний зі змістом, але налаштовує слухачів на відповідне емоційне сприймання, потім зачин, основна частина, кінцівка.)
10.Як виконувались билини?
(Співцями-оповідачами в музичному супроводі гри на гуслях, у речитативно-декламаційній формі, тому рядки віршів завжди мають однакову кількість наголосів.)
11.Які художні засоби використано в билинах?
(Постійні епітети, гіперболи, порівняння, повтори, анафори.)
12.Коли були надруковані билини? (На початку ХІХ ст.)
15.Чим билина відрізняється від казки?
( Не вигадані, а реальні події, дійові персонажі – не люди чи тварини, а герої, точно зазначене місце і час подій, виконавець – співець-сказатель. Богатир має ім’я, біографію, коло подвигів. )
Реальність (історія, побут, звичаї)
і художня вигадка в билинах.
Ідеал воїна-захисника в билині
«Ілля Муромець і Соловей-Розбійник»
Художній фільм-казка "Ілля Муромець"
https://www.youtube.com/watch?v=uopfqauEz64
Найпопулярнішим героєм богатирського епосу вважають Іллю Муромця. Про нього складено понад десяток билин, кожна з яких має ще й варіанти. Численні старини, ніби продовжуючи одна одну, розповідають про героїчне життя і подвиги богатиря, зображують його захисником народу і рідної землі.
В билинах Іллю Муромця називають “селянський син”, “старий козак”. Народився він в селі Карачарові біля міста Мурома в селянській родині і тридцять три роки не міг рухатися. Вилікували Іллю “каліки перехожі”, зцілили його чарівними словами і цілющим напоєм, тобто свою силу він отримав чарівним способом.
Безкорисну і самовіддану любов до своєї землі, бажання зберегти і захистити живу душу народу. Справедливість і повага до людей праці, почуття поваги до себе, хоробрість і мужність. Ілля Муромець – захисник народу, рідної землі. А рідна земля для нього це – міста, народ – вдови і сироти, бідні люди. За них він готовий битися з будь-яким ворогом. Невипадково саме він став улюбленим народним героєм. Адже сила має служити добру. Тож недаремно народна думка здавна ототожнює богатиря Іллю з печерським святим, мощі котрого спочивають у Антонієвій печері, а пам’ять святкується 19 грудня.
Робота з текстом твору.
Сюжетний план билини
І. Виїзд Іллі Муромця до Києва.
ІІ. Битва під Черніговом з "силою великою":
- Облога міста чорною ворожою силою.
- Перемога над ворогами.
- Відмова від воєводства і продовження шляху.
ІІІ. Зустріч із Солов’єм Розбійником на прямоїжджій доріжці:
- Свист і крик Солов’я.
- Ілля Муромець перемагає ворога.
ІV. Приїзд до Києва:
- Ілля Муромець у княжих палатах.
- Князь Володимир звинувачує богатиря у брехні.
- Відповідь Іллі Муромця.
- Соловей лякає князя.
V. Розправа з розбійником.
Робота за картиною В. Васнецова "Богатирі". 
1. Що зобразив художник на картині?
(Богатирська застава. Погляд богатирів направлений вдалечінь.. Їм довірив народ найсвятіше – охорону рідної землі.)
2. Опишіть , що намалював художник на другому плані?
(Безкрайній степ, вдалині видніються пагорбі, покриті лісом, болота…ковилі…)
3. Кого ви бачите в центрі картини?
(На своєму богатирському коні в центрі знаходиться Ілля Муромець. Залізні лати сім пудів…)
4. Хто зображений зліва?
(Зліва на білому коні сидить його молодший брат – Добриня Микитович. Він уже готовий витягнути свого меча…)
5. Хто зображений справа?
(Справа самий молодий богатир – Альоша Попович.)
Для закріплення матеріалу
Питання-відповідь
1. На що просить Ілля у батьків благословення?
(На службу до київського князя Володимира боронити християнську віру.)
2. Кого зустрів він під Черніговом?
(Силу силенну війська татарського.)
3. Що зробив Ілля Муромець? (Розбив ту силу.)
4. Знайдіть гіперболу в описі бою.
(Куди їде – туди вулиця, куди вертає – туди провулок, ні один татарин не міг втекти і спастися.)
5. Кого відпустив Ілля?
(Трьох царевичів відпустив, щоб вони скрізь і всім говорили, що святу Русь могутні богатирі бережуть.)
6. Що запропонували Іллі чернігівці? (Щоб був у них воєводою.)
7. Про що їх просить Ілля? (Показати пряму дорогу до Києва.)
8. Від чого застерігають чернігівці?
(Що вже 30 років ніхто не їздить по цій дорозі, бо там сидить Соловей – розбійник.)
9. Яку силу мав соловей?(Усі трави в’януть, квіти обсипаються, а люди всі мертві лежать.)
10.По якій дорозі поїхав Ілля?
(По прямій. Одною коня тримав, другою дуби рвав і шлях прокладав.)
11. Як розправився з Соловієм?
(Попала стріла в праве око, а вилетіла лівим вухом. Ілля його в кайдани кував та до стременя булатного в’язав.)
12. До кого приїхав Ілля Муромець?
(До сонечка – князя з княжною Апраксією.)
13. Про що запитав князь? (Якою дорогою він приїхав?)
14. Які три причини називає Ілля, через які він не встиг до Києва на полудник?
(Виручив Чернігів від облоги, мости через річку Самородину мостив, Соловія-розбійника з сімох дубів збивав.)
15. Як зреагував Володимир – князь?
(Вийшов на Соловія подивитися, та просив його засвистати, закричати, засичати.)
16. Чи виконав наказ князя Соловей?
(Ні, бо він слуга Іллі і його буде слухати.)
17. Що наказав Соловію Ілля?
(Засвистіти напівсвисту, закричати напівкрику, зашипіти напівшипу.)
18. Про що попросив Соловей?
(Випити чару вина.)
19. Як він виконав наказ Іллі?
(Зробив по-своєму, на повен крик.)
20. Чому ж він не послухав наказу?
(«Прочував я свій кінець».)
21. Як наказав Ілля Соловія за непослух?
(Повів його на поле Куликове та відрубав йому буйну голову.)
22. Прочитайте зачин і кінцівку билини, поясніть їх своєрідність.