Ф. ШІЛЛЕР. БАЛАДА РУКАВИЧКА  

 

Літературна балада

                                                                    Йоганн Крістоф Фрідріх Шіллер 

(1759—1805)

Балада «Рукавичка».

 

Сторінки життя і творчості

 

Ім’я Фрідріха Шиллера назавжди ввійшло в історію європейської і світової культури як автора багатьох творів.

Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер народився 10 листопада 1759 р. в м. Марбах (Німеччина). Його мати була дочкою сільського пекаря, батько — військовим фельдшером. У дитинстві Фрідріха віддали на навчання до латинської школи, проте він був байдужим до латини, але дуже любив читати художні твори.

Подальшу долю Шиллера визначив герцог Вюртемберзький, який був жорстоким правителем, але грав роль «освіченого монарха». Він створив воєнну школу — Карлсшуле в м. Штутгарті, перетворену згодом на академію. Уся система навчання полягала в різках, якими карали за найменшу провину. На лихо сім’ї Шиллерів, герцог примітив Фрідріха й змусив його піти до академії на вісім років.  У 1780 р. юнак закінчив медичний факультет академії і став військовим лікарем із мізерною платнею. Єдиною розрадою були книжки, тоді ж він почав писати й власні твори — вірші та п’єси. Проте герцог заборонив йому писати будь-що, крім медичних документів. За порушення наказу

 Ф. Шиллерові погрожували в’язницею, і тоді він надумав утекти. На щастя, йому це вдалося!

Так почалися мандри митця Європою. Письменник багато працював, серйозно вивчав філософію, історію, культуру. У його творчості  поступово  утверджується образ  сильної особистості, яка вступає в боротьбу з несправедливим ладом, утверджує ідеали добра, честі й правди у світі.

Улітку 1787 р. митець оселився в м. Веймарі.  1797 рік вважається «баладним роком»  Шиллера. Він пише багато різних творів, серед яких  чудові балади «Рукавичка», «Нурець», «Івікові журавлі», «Лицар Тогенбург» та ін.

Письменник помер 9 травня 1805 р. у м. Веймарі. Йому було лише 45 років, але він зробив так багато для світової літератури! Його безсмертні образи є зразком для всіх, хто любить красу й свободу.

 

Анкета письменника

1.  Батьківщина письменника – Німеччина.

2.  Повне ім’я письменника - Йоганн Крістоф Фрідріх.

3.  Народився письменник у  1759 році в місті Мірбах.

4.  Мрія – мріяв стати священиком.

5.  Здібний, вивчав право у військовій академії, потім медицину.

6.  Перший твір - Драма «Розбійники» у 1781 році, розпочата в академії.

7.  Що стало приводом для оголошення Шиллера почесним громадянином нової Французької республіки?(Творча сміливість у змалюванні тиранів у драмі.)

8.  1797 рік у творчості Шиллера - «Баладний рік». Він пише багато різних творів, серед яких  чудові балади «Рукавичка», «Нурець», «Івікові журавлі», «Лицар Тогенбург» та ін.

9. У літературі Шиллера вважають представником напряму Просвітництва. Він поширював передові ідеї, змальовував у творах цілеспрямовані особистості з усвідомленим почуттям гідності.

10.  Захоплювався   філософією Вольтера – французького філософа – просвітителя.

11. Особливостями  і  змістом балад Шиллера є:

- філософський  зміст,

- проблеми  сучасного йому життя,

- критика існуючих порядків;

- твори  побудовані не на фантастичних подіях, а на зіткненні різних поглядів, характерів, ідей.

 Просвітництво

 Ідеали просвітителів

 

Літературна балада -  жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом.

 

 

Балада «Рукавичка»

 Історія створення

За основу твору взято подію, яка ніби відбулася при дворі французького короля Франциска I (1515–1547). Прототипом героя балади Ф. Шиллера став лицар Делорж, про подвиги якого збереглося багато легенд і фольклорних переказів.

У баладі Ф. Шиллера «Рукавичка» немає нічого фантастичного. Історична легенда наближена до реального життя. У творі чітко визначено два світи: світ звірів (лев, тигр, два леопарди) і світ людей (король Франц, придворні, лицар Делорж, Куніґунд, дами). У тваринному світі триває боротьба не на життя, а на смерть. Король Франц розважається, улаштовуючи бійки у своєму звіринці. Проте така сама жорстока гра триває й серед людей. Куніґунда заради власного задоволення здатна послати на смерть закоханого в неї лицаря

Делоржа, не думаючи про наслідки. Рукавичка — лише привід для розваги. Куніґунда змушує Делоржа підняти її, а присутні мовчки спостерігають за жорстокою грою, як нещодавно вони споглядали бій звірів.

 Своєрідність балади «Рукавичка»

             Опис звірів

             Опис людей

 

 Композиція  балади

1.  Експозиція (зачин) – король і придворні чекають у звіринці грищ та забав.

2.  Зав’язка – на знак короля випускають на арену хижих звірів.

3.  Розвиток дії – опис поведінки звірів: тигр і леопарди підкорюються леву, Кунігунда кидає рукавичку на арену між хижаками і просить Делоржа принести рукавичку, щоб доказати свою любов до неї.

4.  Кульмінація – Делорж забирає рукавичку,  всі вітають його з перемогою, щаслива Кунігунда чекає, поки він поверне їй рукавичку.

5.  Розв’язка – лицар кинув рукавичку дамі в обличчя, сказав, що не потребує її подяки.

6.  Кінцівка (результат) – сказав і її покинув.

 

 Утвердження самоцінності люд­ського життя в баладі Шіллера «Рукавичка»

 

Аналіз балади «Рукавичка»

 

 1.  Де відбуваються події?

(При дворі короля Франциска, у звіринці).

 

2.  Чому зібралися тут придворні?

(«Ждучи на грища й  забави».)

 

3.  Які описи є в баладі?

(Опис короля і придворних дам та опис хижаків.)

 

4.  Який з цих описів більш яскравий і детальний і чому?

(Опис хижаків – для порівняння звіра і людини.)

 

5.  Які хижаки виходять на арену по знаку короля?

(Лев, тигр, два леопарди.)

 

6.  Як ведуть себе звірі?

 (Лев «Не лунає рев, зором німим обвів круг арени… і ліг самотою», тигр «виє, напружує шию, кола страшні вибиває хвостом – але ;…кроком несміло-пружним лева обходить і… погас його рев луною, і осторонь хижий ліг», два леопарди нападають на тигра, але прогримів рев лева – «і став спокій…люті лягли по короткім бою.»)

 

7.  Чому ведуть так себе звірі?

(Лев – цар, йому підкоряються.)

 

8.  З ким порівнюємо лева?

(З королем. Якщо лев вимагає від звірів покори, тиші, не дає вбивати, вмішується в бій, то король – навпаки чекає видовищ  і не стає на захист лицаря).

 

9.  Від чого треба захистити лицаря?

(Від непотрібного ризику своїм життям.)

 

10. Чому він ризикує?

(Йому треба вийти на арену до хижих звірів, щоб підняти рукавичку красуні Кунігунди.)

 

11. Які слова характеризують суть звернення красуні до свого лицаря?

(Глузлива  красуня.)

 

12. Слова красуні – це прохання, наказ чи заклик до випробування?

 («Щодня, щогодини, лицарю мій, присягаєтесь ви в любові своїй – принести рукавичку прошу я вас!» Мабуть, наказ?)

 

13. Доведіть, що красуня кинула рукавичку навмисне.

 

14. Чи міг би лицар відмовитися підняти рукавичку?

(Ні, справа честі).

 

15. Як справився з завданням лицар?

(«Збігає вниз безстрашно, і кроком твердим ступає між звіром тим, і бере рукавичку відважно.»)

 

16. Якими ви уявляєте Делоржа і Кунігунду?

(Делорж – хоробрий, самовпевнений, гордий, внутрішньо незалежний, наділений гідністю, почуттям честі, а Кунігунда – лицемірна, кокетка, пустота душі, жорстокість, гоноровитість, пихатість.)

 

17. Чому король Франциск нічого не зробив для того, щоб зупинити Делоржа від небезпечного вчинку?

 (Не дорожив життям своїх підданих.)

 

18. Чому Делорж переміг не тільки звірів, а й придворних?

 («І, повні подиву й жаху німого,  лицарі й дами глядять на нього. І гомін безмежний навколо росте на честь його перемоги.» Але лицар зробив непередбачене ніким – кинув рукавичку в обличчя дами.)

 

19. Чи мав право герой кинути рукавичку Кунігунді, що означає цей жест?

 (Зневагу до неї. Мав, бо вона не цінує його життя, думає лише про те, як похизуватися перед іншими дамами.)

 

20. Чого чекала дама?

(«Кунігунда очима героя вітає – той погляд щастя йому обіцяє»).

 

21. Можна сказати, що герой відмовився від свого щастя?

 (Мабуть, не можна бути щасливим з людиною, яка не цінує твоє життя, легковажна до нього, думає більше про себе – пихата, глузлива.)

 

22. Яка головна думка балади.

(Утвердження самоцінності людського життя.)

 

23. Що уособлює вчинок Делоржа?

 (В образі втілено уявлення Шиллера про найвищі життєві  цінності – сміливість, честь і гідність, внутрішню незалежність.)

 

24. Ідея балади.

(Засудження деспотичних законів суспільства, звеличення людяності та високого почуття людської гідності.)

 

25. Тема.

 (Зіткнення особистості з жорстоким світом. Розповідь про подію при дворі французького короля Франциска.)

 

26. Особливості композиції.

(Нагадує театральну виставу.)

 

27.  Яку проблему порушує автор у баладі?

(Проблема цінності людського життя).

 

29. Який конфлікт?

(Між особистою честю і коханням).