АДАМ МІЦКЕВИЧ  

 Адам Міцкевич (1798—1855)

«Альпухара» (з поеми «Конрад Валленрод»).

Мужність і нескореність перед ворогом як провідна думка балади.

Адам Міцкевич — геніальний поет і мислитель, що приніс світову славу польській літературі. Народився Адам Міцкевич 24 грудня 1798 року поблизу містечка Новогрудка (тепер — територія Білорусії) у сім’ї небагатого шляхтича-адвоката. З  раннього дитинства  він бачив і добре знав життя простого народу, уважно слухав народні пісні, легенди, казки, мотиви й образи яких лягли пізніше в основу його чудових творів — балад, віршів, поем.

Батьківщина поета — хутір Заосьє біля містечка Новогрудок. Край дитячих літ назавжди залишився у серці майбутнього поета як одна з найсвітліших сторінок його життя. 

Здобувши освіту на історико-філологічному факультеті Віденського університету, він працює учителем у Каунасі. Бере активну участь у діяльності патріотичних організацій польської молоді, які ставили собі за мету боротьбу за свободу і незалежність Польщі. Молоді патріоти не хотіли миритися з тим, що їхня вітчизна — Польща — лежала роз'ятрена під п'ятою австрійського й прусського імператорів. 

У жовтні 1823 року Міцкевича заарештовують і після тривалого слідства висилають за межі Польщі та Литви. Польське національно-визвольне повстання 1830 року застало поета у Римі. Поразку поляків у боротьбі за незалежність Міцкевич пережив надзвичайно важко: у його вітчизні під нестерпним гнітом конав простий народ, зубожілий до краю. 

Отже, мотиви визвольної боротьби польського народу за незалежність, патріотичні мотиви стали провідними у творчості великого поета. 

 

Анкета поета

1. Польський  поет Адам Міцкевич народився  у 1798 році біля міста Новогрудка (Білорусія), яке тоді належало до Литви.

2. Розповіді батька Миколая про героїчне історичне минуле, казки та перекази про мужніх борців вплинули на формування патріотизму поета

3. Навчався  поет   у Вільнюському  університете.

4. За професією  Міцкевич  -   учитель латинської словесності, працював у гімназії.

5. Перша  збірка поета - «Балади і романси»(1822 р.)

6. За участь у таємних зборах  у 1823 році  поета було заарештовано й  заслано  до Росії, потім до України.

7. Враження  від українських міст і сіл, природи України відобразилися у «Кримських сонетах», поемі «Конрад Валленрод».

 

Повторення:

Балада — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового змісту з драматичним сюжетом.

  

Коротка довідка про баладу «Альпухара»

 

В основу балади автор поклав історичний факт, художньо переосмисливши його. Міцкевич широко використовує прийом психологізму,  що є характерною ознакою всієї творчості митця. Значну роль у створенні образів відіграє діалог, який допомагає проникнути у внутрішні ній світ героїв, надати емоційності  й динамізму оповіді. Драматичний: сюжет, трагічний фінал твору дають можливість віднести його до героїчного різновиду балад.

 

Альпухара  — гориста місцевість на півдні гір Сієрра-Невада в Іспанії.

Поет подає художнє переосмислення подій: насправді маври (мусульмани) — загарбники, а іспанці захищають свою країну.

Головне у цій баладі — глибокий психологізм сюжету, непередбачуваність подій.

 Альпухара (скорочено)

 

 

Селище маврів1 у тьмі, у руїні, 

Гине їх люд в безпорадді; 
Борються досі гренадські твердині, 
Але чума у Гренаді2

Лиш в Альпухарі, залігши у шанці, 
Б’ється загін Альманзора,— 
Та обложили хоробрих іспанці, 
Жде їх чи смерть, чи покора. 

Вдосвіта сурми до бою заграли, 
Битва гримить на світанні, 
На мінаретах3 хрести заблищали,- 
Взято фортецю останню. 

Сам Альманзор, як побачив, що сили 
Більше нема в обороні, 
Сміло прорвавшись крізь ворога стріли 
Втік од страшної погоні. 

Бенкет між трупів почався в іспанців 
На альпухарських руїнах. 
Здобич паюють, поділюють бранців, 
П’ють, утопаючи в винах. 

Раптом надвірна сторожа доносить: 
Рицар, що ймення не знати, 
З панством найстаршим побачення просить, 
Пильне щось має сказати. 
То Альманзор був, король мусульманський. 
Кинувши сховок безпечний, 
Сам оддається він в руки іспанські, 
Раб їх і друг їх сердечний. 

«Я до іспанського,— каже,— порогу 
Став із уклоном глибоким, 
Вашому буду молитися Богу, 
Вірити вашим пророкам. 

Хочу, щоб слава по світу настала, 
Як мавританець побитий 
Став переможцям своїм за васала, 
Братом молодшим служити». 

Шану іспанці до сміливих мають. 
Як Альманзора впізнали — 
Вождь обійняв його, інші вітають, 
Друга немовби стрічали. 

Всіх Альманзор по черзі обіймає, 
Руки стискаючи ґречно, 
Та найміцніше вождя пригортає, 
В губи цілує сердечно. 

Раптом ослаб він, на камінь підлоги 
Впав побліднілий з нестями, 
Але чалму переможцю під ноги 
Кволими стеле руками. 

Глянув навкруг — всі дивуються дивом: 
Синню взялись йому лиця, 
Сміхом уста зазміїлись жахливим, 
Сповнились кров’ю зіниці. 

«Гляньте, гяури4! Я гордий і радий, 
Що відплатив вам одразу. 
Я одурив вас: прийшов я з Гренади, 
В дар, вам принісши заразу. 

Так! Поцілунком своїм вам у душу 
Смертної влив я отрути. 
Гляньте — у муках конати я мушу,— 
Вам таких мук не минути!» 

Руки вперед простягає завзятий, 
Мовби стисканням смертельним 
Хоче іспанців усіх закувати, 
Сміхом сміється пекельним. 

Вмер, сміючись. Ще тремтіли повіки 
Темних очей зледенілих. 
Сміх той страшний залишився навіки 
В рисах його помертвілих. 

Прудко іспанці біжать, мов од кари! 
Вслід їм — чума чорнокрила. 
Жоден не вийшов із гір Альпухари, 
Всіх моровиця скосила. 

 

Переклад М. Рильського 


 

 Тлумачення слів.

1 Маври — (в перекладі означає «темні») умовна назва кількох племен. З VIII століття маврами називали арабів-мусульман, які захопили Піренейський півострів. 

2 Гренада (або Гранада) — місто і провінція в Іспанії. У Гренаді досі збереглися залишки арабських укріплень. 

3 Мінарет —висока вежа біля мечеті (мусульманського храму). З мечеті муедзин (служитель мечеті) скликає мусульман на молитву. 

4 Гяурами мусульмани презирливо називали іновірців, у даному випадку — християн.

 

 

Художні  засоби балади:

 

 епітети («розбиті загони», «страшна погоня», «кволими руками», «риси помертвілі» та ін.),

метафори («битва гримить», «п’ють, утопаючи в винах», «всіх моровиця скосила» та ін.),

 антитезу («чи смерть, чи покора», «вмер, сміючись» та ін.).

 

Бесіда за змістом прочитаного.

 Яка історична подія лежить в основі балади?

 (Боротьба іспанців , проти завойовників-маврів.)

 

Де саме і за яких умов відбувається дія?

(Дія відбувається по- близу містечка Альпухара, яке оточили іспанці.  У  місті лютує чума.)

 

Якими зображені іспанці?

 (Не досить привабливими. Вони взломилися у замок, на свіжих його руїнах, посеред трупів, учинили бенкет, «купаються у винах», «здобич ділять і йолонених».)

 Хто такий Альманзор?

(Це мусульманський володар, який здався на милість іспанців.)

 

3 якими словами мавр прийшов  до іспанців?

 (Він прийшов до іспанців і сказав, що визнає їхнього бога, не боїться ніяких поговорів.)

 

Чи був щирим вчинок Альманзора? Якою була його справжня мета?

(Ні, він дуже хитро обдурив іспанців. А справжньою його метою була помста: помираючи, хворий на чуму, він здався у полон з метою заразити іспанців цією страшною хворобою.)

 

Які риси вдачі можна виділити  у володаря маврів?

 (Альманзор був хитрим, підступним, розумним, ненавидів ворогів, відзначався силою духу.)

 

Чи повірили іспанці володареві маврів?  У чому була їхня помилка?

 (Так, іспанці повірили Альманзорові, радо його зустріли. Саме в цьому полягала їхня фатальна помилка. Вони не врахували підступності мавра.)

 

Який фінал балади?

 (Трагічний. Усі іспанці загинули від шуми.)