ВАЛЬТЕР СКОТТ. АЙВЕНГО.  
Вальтер Скотт (1771—1832) як засновник жанру історичного роману.
Зображення в романі «Айвенго» боротьби
англосаксів з норманами в ХІІ ст. і усобиць норманів
Є у Шотландії, у самому центрі Единбурга, на Принцес-стріт, незвичайний пам'ятник. Ця величезна споруда складається зі стрілоподібної вежі 60-метрової висоти, що нагадує готичні собори.
Під її покрівлею, на постаменті, до якого ведуть сходи, — статуя Вальтера Скотта з білого мармуру. Письменник сидить із книгою в руці. Поруч з ним — улюблений собака, який віддано дивиться на хазяїна. У нішах вежі — фігури героїв книжок В. Скотта. Це одна з визначних пам'яток столиці Шотландії. Але життя Вальтер Скотта продовжується не в білому мармурі, а в його чудових творах, серед яких «Айвенго» — найкращий.
Що можна розповісти про автора славетного роману про лицаря Айвенго, про середньовічну Англію, про хороброго, відчайдушного короля Ричарда Левине Серце та вільних стрілків?
За походженням Вальтер Скотт — шотландець. Він народився в родині адвоката і з дитинства був заохочений до читання. У ранньому дитинстві майбутній письменник ознайомився з історією своїх дідів та прадідів, з численними легендами, розповідями про героїчне минуле Шотландії та боротьбу за її незалежність. Минуле вітчизни викликало глибоку зацікавленість В. Скотта.
За наказом батька він здобув юридичну освіту, деякий час працював секретарем Единбурзького суду, а потім шерифом одного з округів Шотландії. Роботу він поєднував із відвідуванням місць історичних битв, із записуванням старовинних балад, народних пісень та легенд. У 1802—1803 рр. Скотт видав три томи «Пісень шотландського народу». Перші два томи — це зібрані ним народні балади і пісні, у яких викладено думки й почуття народу, його історія. Третій том — це балади й поеми, створені самим Вальтером Скоттом.
В. Скотт створив жанр історичної поеми. Ці поеми підготували ґрунт для появи історичних романів.
Теорія літератури
Історичний роман – різновид роману , в якому історія тісно переплітається з авторським вимислом, є не лише «декорацією», художнім тлом оповіді, а й рушієм сюжету; художньо досліджуються закони історії.
Історична довідка
У романі „Айвенго” В. Скотт зображує епоху Середньовіччя, зокрема події 12 ст. Це була доба, коли в Англії утверджувалися феодальні відносини, завершувався процес закріпачення селянства. Цей процес ускладнювався вторгненням норманів. Іноземні феодали, підкоривши країну, захопили кращі землі й почасти винищили, почасти змусили поступитися місцевих англосаксонських землевласників. Дія роману розпочинається з останніх років 12 ст. (приблизно 1194 р.) і пов’язана з поверненням короля Річарда І після тривалої відсутності до Англії, його боротьбою проти брата Джона, котрий намагався захопити престол, і свавільних феодалів.
Вальтер Скотт “Айвенго” короткий зміст
Дія відбувається у давній Англії за часів, коли країну завоював норманський герцог Вільгельм. Саксонські ж феодали були майже винищені.
До саксонського лорда Седріка приїздять гості. Він має дуже красиву вихованку — леді Ровену. Норман Бріан де Буагільбер розповідає про лицарський турнір, на якому перемогу одержав лицар Айвенго. Зараз він у Палестині, де б’ється за визволення гроба Господня. Коли Айвенго повернеться, Бріан обов’язково викличе його на двобій та переможе.
Але на турнірі з’являється Дездичадо — Лицар, Позбавлений Спадку. На його гербі зображено дуба, якого вирвано з коренем. Він одержує блискучу перемогу над Бріаном. Свою винагороду — золотий вінець — він вручив леді Ровені. Цей лицар і був Айвенго. У вигляді пілігрима він повернувся до Англії. Шляхетний Айвенго врятував життя старому багатому єврею Ісаку, якого своєчасно попередив про небезпеку. Ісак позичив йому грошей, щоб придбати коня та зброю. Перемогу Айвенго на турнірі бачила прекрасна донька Ісака — Ревекка. Гроші, які віддав Айвенго її батькові, дівчина повернула зброєносцю Айвенго — Гурту.
Наступний турнір був неначе справжня бійка двох загонів. Багато лицарів було поранено, дехто загинув. Бріан та дужий лицар Фрон де Беф були на одному боці, Дездичадо — на іншому. Лицар, Позбавлений Спадку, ледве не загинув, та його врятував спокійний вершник у чорному, якого прозвали Чорним Лицарем. Загін Дездичадо одержав перемогу.
Чорний Лицар непомітно зник. Нагороду знову одержав Дездичадо. Як і в попередньому турнірі, він не хотів відкривати свого обличчя. Але знепритомнів. З нього зняли шолом, і всі побачили шляхетне обличчя красивого юнака. Це був Айвенго.
Вирішили, що він вимагатиме повернення свого замку, який подарував йому король Річард Левине Серце. Король Річард зараз у полоні, і його брат принц Джон віддав замок лицарю Фрон де Бефу.
Виявляється, що Айвенго — це Уілфред, син лорда Седріка. Той мріяв одружити леді Ровену із знатним лицарем Ательстаном, щоб об’єднати під знаменами цих двох найшляхетніших імен усіх, хто хоче боротися за права саксів. Але Ровена та Уілфред покохали одне одного. Політика була Седріку дорожча за сина, тому він вигнав Айвенго з дому. Гадав, що не маючи можливості бачити коханого, леді погодиться обвінчатися з поважним Ательстаном. Адже вона близька родичка померлого короля Альфреда і сама могла б стати колись королевою. Але Ровена каже, що без Уілфреда краще опиниться в монастирі, ніж на троні. Після турніру Седрік, Ровена, Ательстан повертаються додому через ліс. З ними — Ісак та Ревекка. За євреєм несуть ноші, де лежить його невідомий поранений товариш.
На темній тропі всіх узяли в полон розбійники. Залишився тільки один слуга, блазень Вамба, який розповів Гурту, зброєносцю Айвенго, що сталося. Полонених повезли до замку Фрон де Бефа. Гурт знайшов у лісі тих, хто погодився взяти замок приступом. Це були дивні люди: стрілець із лука в наряді англійського йомена (фермера), його товариші, теж непогані бійці, монах-відлюдник (великий п’яниця). З монахом п’є та пригощається, співаючи пісні, Чорний Лицар.
Об’єднує усіх цих людей любов до Англії, до її справжніх господарів — саксів.
Леді Ровену розлучили з лордом та почтом. Не розбійники полонили їх, а Фрон де Беф, де Брасі та ворог Айвенго — Бріан.
До кімнати Ровени заходить де Брасі. Він пропонує Ровені руку та серце. Вона відмовляється. Де Брасі каже, що від неї залежить доля Седріка та його сина Уілфріда. Це Айвенго несли в лісі на ношах. Зараз він у замку. Якщо Ровена не вийде заміж за де Брасі, вб’ють і сина, і батька.
Ревекку теж зачинили в окремій кімнаті у вежі. Єврейка, вона не може сподіватися на чемне відношення. Стара жінка, що мешкала в тій кімнаті, каже, що вона колись була хазяйкою цього замку, але стала жертвою насильства. На Ревекку, певне, чекає те саме.
Бріан приходить до Ревекки. Він вимагає, щоб вона стала його коханкою. Але Ревекка погрожує самогубством — вона викинеться з вікна вежі та розіб’ється об камені. Тоді Бріан виказує їй свою повагу і каже, що може запропонувати їй шлюб. Так, він, християнин, одружиться з єврейкою, бо належить до могутнього ордену, де такі речі дозволені. Звук сурми скликає усіх мешканців замку. Їм надіслали листа, де вимагали відпустити всіх полонених, у противному разі погрожували взяти замок штурмом.
Переодягнувшись монахом, у замок пробирається блазень Вамба — нібито для того щоб відпустити гріхи всім полоненим та помолитися за них. Він віддає Седрікові свій плащ, щоб той міг покинути замок. Седрік погоджується, бо сподівається врятувати друзів. Він поспішає, але його затримує Ревекка з проханням допомогти пораненому, полегшити його душу.
Після того як він відмовив єврейці, його затягує до себе стара, що колись була хазяйкою замку. Жінка впізнає Седріка і розказує йому, як уся її родина була винищена. Вона, грішна, залишилася живою та вдалася до помсти. Вона, тоді ще приваблива, зробила все, щоб посварити батька з сином.
Син убив батька та одержав від жінки гріховну нагороду. Седрік нарешті йде до виходу, Фрон де Беф дає «монахові» цидулку з проханням про допомогу. Її треба віднести до сусіднього замку. Довгенько довелося б чекати на ту допомогу.
Ревекка ходить за пораненим Айвенго. Ніжні почуття бентежать серце єврейки. Але лицар думає тільки про леді Ровену.
Господарі замку дізналися, що замість Седріка — його блазень. Вони погрожують йому страшними тортурами, той за звичкою жартує — навіть перед смертю. Але стратити його не встигли.
Стрільці-йомени, Чорний Лицар та всі інші пішли штурмувати замок і одержали перемогу. Допомогла їм божевільна стара, що підпалила замок. Фрон де Беф загинув у полум’ї.
Бріан викрадає Ревекку. Вона молить його врятувати Айвенго та її старого батька. Лицар не хоче її чути, кидає на плече та намагається вивезти на своєму коні. Ательстану здалося, що Бріан викрав леді Ровену. Він кинувся на допомогу, та від удару мечем упав на землю.
Де Брасі вдався у полон Чорному Лицареві. Той прошепотів норману на вухо своє ім’я, і де Брасі вислухав його з величезною повагою. Після перемоги Седрік нагородив вірного Гурта: дав йому волю та ділянку землі. Чорний Лицар пообіцяв свою дружбу «йоменам» з лісу. З’ясувалося згодом, що Чорний Лицар — то король Англії, Річард Плантагенет, Левине Серце. А хто ж були ті «йомени»? Читач, певне, здогадався раніше, ніж автор вирішив відкрити таємницю. Це був славетний Робін Гуд та його друзі.
У полоні Бріана знаходиться нещасна Ревекка. Її звинувачують у чаклунстві. Це за те, що вона знається на лікарській справі і багатьох урятувала від смерті східним бальзамом. Ревекка відповідає дуже гідно, вона не клянеться та не плаче. Хтось сунув дівчині у долоню папірець: «Проси захисника!»
Був у ті часи такий закон: суперечку міг розв’язати двобій. Якщо знайдеться той, хто візьметься захищати Ревекку, та якщо він переможе, вважатиметься, що це сталося по волі Бога і вона невинна.
Ревекка посилає цидулку до Айвенго. Він ще нездужає, але поспішає на допомогу та одержує блискавичну перемогу над Бріаном. Той помирає від серцевого нападу, коли Айвенго вже підняв кинджал для рішучого удару. Так власні пристрасті звели Бріана у могилу. Ревекку відпустили. Люди, яких ця милосердна дівчина вилікувала, радіють.
Річард Левине Серце збирає військо, щоб знову зайняти королівський трон. Війна та політика не заважають йому замовити перед Седріком слівце за Ровену та Уілфреда.
Королю Седрік не може відмовити, але каже, що леді повинна носити жалобу по загиблому нареченому. У ту ж мить з’являється сам «загиблий наречений» — Ательстан. Він не загинув, а знепритомнів.
Вороги намагалися затримати його, але він повернувся до друзів. Шляхетний Ательстан охоче поступається шлюбом з Ровеною, бо він знає, кому належить її серце.
Айвенго одружився з Ровеною та багато років чесно та віддано служив своєму королю Річарду.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/ayvengo-korotkiy-zmist
Панорама соціального життя середньовічної Англії
«Айвенго» — це роман про далеке минуле, про події ХІІ ст. У країні в цей час велася боротьба за централізацію королівської влади. У творі розповідається про безмежне свавілля феодалів, про перетворення лицарських замків на розбійничі осередки, безправ'я та злидні селян. Письменник яскраво зображує жорстокість служників католицької церкви, грабіжництво та насильство лицарів-хрестоносців. Дві сили протиставлені одна одній — це сакси (корінне населення Англії) і нормани (загарбники).)
Словникова робота
Нормани — до вікінгів Скандинавії, до данів в Англії, до словенів на Русі термін нормани франками застосовувався тільки як узагальнюючий (люди з півночі), що спустошували з VIII по XI століття морськими розбійницькими набігами християнські міста півдня Європи. їх ще називали варягами.
Барон — один із титулів феодальної аристократії.
Лицар, рицар — середньовічний титул в Європі.
Йомени — починаючи з періоду норманського завоювання Англії в XI столітті соціальний статус індивідуума дуже жорстко прив’язується до кількості землі і ступеня володіння нею. І саме поняття йомен починаючи з темних віків позначає людину, яка володіє своїм наділом по праву фрігольда, копігольда чи оренди.
Франкліни — дрібна шляхта, небагаті землевласники.
Тема роману:
Зображення історичного минулого Англії 12 ст., боротьба англосаксів проти норманів, доля лицаря Айвенго, який є живим втіленням епохи
Основний конфлікт роману - боротьба англосаксів проти норманів.
Герої роману та сюжетні лінії
Сюжетні лінії |
Герої роману |
Лінії кохання: Айвенго — Ровена; Айвенго — Ребека |
Айвенго, Ровена, Ребека, Седрік Сакс, Ісаак із Йорку |
Політична лінія: король Ричард — принц Джон |
Принц Джон, Річард Левове Серце (Чорний Лицар), Фрон-де-Беф, де Брасі, Фіц- Урс, де Буагільбер |
Локслі, лісові розбійники |
Локслі |
Жорстокі звичаї та забобони середньовічної доби; Ребека — де Буагільбер |
Ребека, де Буагільбер, Лука Бомануар, Ісаак, Гурт, Вамба |
Утілення в образі Айвенго кодексу лицаря,
художні засоби створення образу
Експрес-опитування:
1) Які національні та релігійні суперечності висвітлює автор?
(Автор показав боротьбу саксів проти загарбників-норманів, а також зневагу християн-європейців до єврейського народу та юдейської віри, до мусульман. У висвітленні цих конфліктів автор виступає як гуманіст, утверджуючи право кожного народу й кожної віри на існування).
2) Які традиції та звичаї епохи знайшли відображення в романі „Айвенго”?
(Лицарські турніри, королівські прийоми, укладання шлюбів з політичних причин, союз між церквою та владою тощо).
3) Які фольклорні персонажі діють у романі?
(Робін Гуд та його військо – це втілення ідеї боротьби за свободу і справедливість).
4) Визначте тему роману.
(Зображення історичного минулого Англії 12 ст., боротьба англосаксів проти норманів, доля лицаря Айвенго, який є живим втіленням епохи).
Анкета героя:
Прізвище, ім'я Айвенго Вілфред
Вік 25 років
Національність сакс
Соціальний стан дворянин
Рід занять зброєносець короля Річарда
Моральні якості: чесність, справедливість, любов до вітчизни, вірність прекрасній дамі.
Цитатна характеристика Айвенго
- ″Наскільки це можна побачити по людині, закутій у крицю, новий шукач удачі мав зріст не дуже й вищий від середнього й скоріше струнку, ніж дебелу статуру. Його крицевий обладунок був щедро оздоблений золотим карбуванням, герб на щиті зображував молодого дубка, вирваного з корінням, з іспанським словом ″Desdichado″, що означає ″Позбавлений спадку. Він сидів на чудовому вороному коні. Умілість, із якою він правив конем, і юнацька грація, видна в його руках, здобули йому прихильність глядачів″.
- ″Коли шолома скинули, всі побачили вродливе, засмагле на сонці обличчя юнака років25 під кучмою густих, коротких білявих кучерів″.
Айвенго очима героїв роману:
Седрік Сакс: ″Та ні - той син, що не послухався мене, більш мені не син, і я не клопочуся його долею... ″(неслухняний син)
Ровена: ″Айвенго прийме будь-який виклик до чесного бою...″, ″Ми чули, що Айвенго після відплиття англійського війська залишався в Палестині, бо нездужав, і там зазнав переслідувань від французів, що їхніми прибічниками є, як відомо, храмовники″. ″Дарую тобі, пане лицарю, цей вінець як нагороду за звитягу цього дня. І ніколи ще вінець лицарства не увінчував гіднішого чола!″. (чесний ,гідний)
Ісаак: ″Він добрий юнак і дотримується визначеного терміну і повертає позичене. Він допомагає ізраїльтянинові″(добрий юнак)
Принц Джон: ″Присягаюсь сяйвом від чола Пресвятої Діви, цей лицар позбавлений не тільки спадщини, а й чемності, коли він хоче з′явитися перед нами, не відкриши обличчя″.(людина, позбавлена чемності)
Де Брасі: ″Не думав, що серед чотирьох морів, які омивають Британію, знайшовся б такий боєць, що міг би подужати за один день п′ять лицарів″.(сміливий,відважний)
Ватаг розбійників: ″Хіба він не так само бідний і позбавлений спадщини, як ми? Хіба він не дав часу Фрон-де-Бефові та Мальвуазенові, як і ми б дали, якби змогли? Хіба він не ворог Бріанові де Буагільберові? Він надто схожий на нас, аби мати його за здобич: адже собаки не гризуться з собаками там, де вистачає вовків та лисиць″.(рівня)
Чорний Лицар: ″Вілфред Айвенго у полоні і може загинути!. Якщо бодай одну волосину на його голові обпалить вогонь, всі пожильці замку заплатять за це своїм життям″.(улюблений лицар)
Визначити головні риси Айвенго, користуючись планом
1. Сила і могутність.
2. Ставлення до багатства.
3. Шляхетність.
4. Чесність.
5. Вірність законам лицарства.
6. Ставлення до жінки.
7. Слава
Усі персонажі роману характеризують Айвенго як людину ″ кодексу лицарської честі″
Словникова робота
Кодекс- (1) систематизоване зведення законів, які стосуються певної галузі права; (2) сукупність норм, правил поведінки.
Честь– певний моральний статус людини, певний стандарт її оцінки згідно з належністю до тієї чи іншої групи людей – соціальної, професійної, національної, статево-вікової тощо, який дає право на шану, повагу, визнання.
Гідність – усвідомлення людиною своєї цінності як людини загалі. Як представника людства.
Обов’язок – таке моральне усвідомлення справи, за якого її здійснення стає для людини практичним завданням.
Співчуття – чуйне ставлення до чужого горя, до чиїхось переживань; здатність поділяти радість і тугу, пристрасть і страждання іншої людини, жаліти її в її болях і невдачах.
Милосердя – діяльне прагнення допомогти кожному, хто має в тому потребу.
Великодушність – риса людини, яка має прекрасні душевні якості, благородні почуття.
Кодекс честі лицаря:
1. Не можна бути лицарем нехрещена людина.
2. Головна справа лицаря – охороняти Церкву.
3. Не менш важливо захищати слабих, вдів і сиріт.
4. Весь шлях лицаря освячений любов’ю до Батьківщини.
5. На цьому шляху він повинен бути незмінно мужнім.
6. Він повинен боротися із невірними, ворогами Церкви і Батьківщини.
7. Обов’язок лицаря – вірність сеньйору.
8. Лицар зобов’язаний говорити правду і додержуватися свого слова.
9. Ніщо так не прикрашає лицаря, як щедрість.
10. Лицар зобов’язаний боротися із злом, захищаючи добро.
Вчинки Айвенго - лицаря
1. Вірне служіння сюзеренові
Не зраджує поняттям честі
2. Збереження лицарської честі
Бере участь у хрестовому поході
3. Високий рівень володіння зброєю
Веде боротьбу разому з Річардом
4. Шанобливе ставлення до жінки
Анонімно викликає на бій непереможного
Бріана де Буагільбера
5. Шляхетне ставлення до тих, які потребують допомоги
Перемагає в поєдинках лицарів-трамплієрів
6. Захист інтересів країни
Заступається за честь сина Седріка Сакса (тобто за свою, але ж анонімно)
7. Заборона чинити насильство над безпомічним лицарем
Під виглядом паломника-пілігрима , він єдиний, хто пожалів старого лихваря,
поступається йому місцем біля вогнища
8. Захист християнської віри
Рятує Ісаака від пограбування і смерті
9. Щедрість, участь у турнірах
Рятує красуню Ребекку
Висновок
Вілфред Айвенго, головний герой роману - людина свого часу, взірець найкращих лицарських чеснот.
Айвенго - ідеальний лицар. Створюючи образ Айвенго, Вальтер Скотт нагадує своїм співвітчизникам про поняття, найважливіші для благородної людини: чесність, , справедливість, любов до вітчизни, вірність прекрасній дамі. В образі Айвенго втілені ті риси, які письменник хотів би бачити і у сучасників.
Зіткнення добра, краси й справедливості
із жорстокістю і підступністю.
Айвенго і Бріан де Буагільбер
На сторінках роману „Айвенго” триває вічна боротьба добра і зла, справедливості й підступності, душевної краси і моральної ницості. Письменник з великою майстерністю викриває вади й недоліки людей, але при цьому він завжди залишається об’єктивним, помічаючи в людині як добре, так і погане. Людському і суспільному злу В. Скотт протиставляв вічні цінності, які втілені в його найкращих героях. І хоча в реальному житті добро не завжди перемагає, однак у романі „Айвенго” духовну темряву долає світло високих ідеалів.
Айвенго і Бріан де Буагільбер – сміливі воїни, але у творі вони протиставлені один одному. Вони суперники й вороги, які уособлюють дві різні моральні позиції, і, мабуть, варто спробувати з’ясувати, чим відрізняється їхнє ставлення до найважливіших життєвих цінностей.
Встановлення відповідності
1) Установіть відповідність між іменем героя та зображенням на його щиті.
1. Бріан де Буагільбер 2 Айвенго |
А. дубок з вирваним корінням Б. чорний крук з черепом у пазурах |
2) Установіть відповідність між іменем героя і девізом на щиті.
1. Айвенго 2. Бріан де Буагільбер |
А. стережися, це я Б. позбавлений спадку |
3) Кому з героїв належать слова:
1. “А ти висповідався , брате, і побував уранці на службі Божій, що так легко наражаєш своє життя?”
2. “Пішки чи верхи, зі списом, сокирою чи мечем я завжди готовий зіткнутися з тобою”.
Словникова робота
Справедливість – людські відносини, дії, вчинки, які відповідають морально-етичним і правовим нормам; етично обґрунтований розподіл благ між людьми.
Порівняльна характеристика образів за поданим планом
1. Сила і могутність.
2. Ставлення до багатства.
3. Шляхетність.
4. Чесність.
5. Вірність законам лицарства.
6. Ставлення до жінки.
7. Слава.
Мудрість та любов жіночого серця. Ровена та Ребека - дві різні долі.
Якою силою та мужністю не відзначалися чоловіки, однак нічого, очевидно, не були б вони варті без жінок. Адже жінка не просто дає їм життя. Вона надихає їх на подвиги, чекає з проходів, омиває рано, вміє розрадити у скрутну хвилину, дає розумні поради. Мабуть, немає жодного літературного твору, в якому були б відсутні жіночі образи.
Звичайно, є вони й у романі В. Скотта «Айвенго». Це Ровена і Ребекка. Великий шотландець створив їх надзвичайно привабливими. Відомо, що О.С.Пушкін, прочитавши роман «Айвенго», в одному з листів так писав про цих героїнь: «… У душі Ровени горить чистий вогонь святості й шляхетності. А Ребекку відрізняє палка віра й високе почуття власної гідності».
Образ Ровени.
Ровена — знатна саксонка, нею опікувався Седрик Ротервудський. Опікун обожнює її, ні в чому не відмовляє і пов’язує з нею свої надії на відновлення влади саксів. Через це він навіть виганяє свого сина і позбавляє його спадку. Проте Ровена рішуче протистоїть шлюбові без любові з нащадком князівського роду Альтестаном. Потрапивши у полон, дівчина, що звикла до загального поклоніння, втрачає свою волю, плаче. Тільки щасливий випадок рятує її, а потім доля знову посміхається їй і вона стає дружиною коханого лицаря Айвенго.
- Що відомо про походження леді Ровени?
Вона була онукою саксонського короля Альфреда Великого, і їй належали великі багатства й землеволодіння.
- У якій сім’ї вона виховувалася? Як там до неї ставилися?
Леді Ровена виховувалася у сім’ї Седріка, де до неї ставилися, як до рідної доньки.
- Які риси вдачі героїні виділяються уже з перших розділів роману? Красива. Знає собі ціну, але не пихата, має почуття власної гідності, вона добра, розумна, вміє себе поводити в товаристві.
- Які плани щодо Ровени мав Седрік?
Хотів видати її заміж за Ательстана з метою відродження саксонської династії на англійському троні.
- Чи згадувала Ровена про Айвенго, якого довго не бачила?
Так, адже вона таємно зустрічалася з пілігримом, який завітав до їхнього замку, щоб поговорити з ним про подвиги свого коханого.
- Як Ровена зреагувала на появу на турнірі Айвенго?
Тільки-но Ровена побачила його, з її грудей вирвався слабкий зойк . Однак вона опанувала собою і змусила себе витримати роль до кінця.
- Якими словами героїня виявила своє захоплення перемогою Айвенго?
- Жалую тобі цей вінець, сер лицарю, як нагороду, призначену відважному переможцю на сьогоднішньому турнірі… І ніколи вінець лицарства укладений на достойніше чоло».
- Що у поведінці дівчини найбільше дратує Моріса де Брасі?
Її гордість і непокореність.
- Що саме вразило вас у поведінці Ровени?
Опис зовнішності.
« Ясні блакитні очі під витончено вигнутими темними бровами, що надавали виразності чолу, були неначе спроможні й запалювати, і власкавлювати, і наказувати, і благати. До такого обличчя більше пасував лагідний вираз».
Образ Ребекки
Ребекка — дочка багатого єврея Ісаака. Її плем’я постійно зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла, не знаючи ні в чому відмови, все ж зрозуміла, що їй потрібна велика сила волі, знання, «щоб вижити в цьому жорсткому світі».
Вона навчилася лікувати, допомагала всім, хто цього потребував. У критичні хвилини шукала виходу, і, не знайшовши його, віддала перевагу смерті, а не безчестю. Вона дуже сильна натура. Не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, Ребекка вирішує зайнятися доброчинними справами: лікувати, допомагати страдникам. Вона й далі підтримуватиме честь і гідність свого народу, оберігатиме віру предків.
- У чому полягала складність становища Ребекки?
Вона була єврейкою, тому зазнавала переслідувань.
- Яку роль вона відіграла у житті Айвенго?
Взялася лікувати пораненого Айвенго.
- Як ви думаєте, чому вона так зробила?
Ребекка покохала Айвенго, але розуміла, що вони ніколи не будуть разом, адже вони люди різної віри, різних світів. Для Ребекки головне те, що вона кохала, тому здатна все зробити для нього.
- Як ви гадаєте, Айвенго здогадувався про почуття Ребекки?
Мабуть, ні. Адже вона їх досить добре приховувала.
- Про яку рису характеру говорить той факт, що Ребекка з радістю була готова померти за свою віру?
Вона була справжньою іудейкою. Віра – її глибоке переконання.
- Зачитати уривок, у якому йдеться про характер Ребекки.
«Проте на її боці була вроджена сила волі. З раннього дитинства їй були притаманні тверда воля і гострий розум. Розкоші якими оточував її батько. Не заважали їй чітко усвідомлювати на скільки ненадійним було саме існування її народу. Вона трималася з гордовитою скромністю, ніби підкоряючись несприятливим обставинам, в які поставила її приналежність до зневажуваного племені , але вона усвідомлювала себе гідною кращого середовища».
- Як Ребекка поводилася в полоні?
Гідно і гордо.
- Як ви гадаєте, за що Бріан де Буагільбер покохав Ребекку?
Храмовик захоплювався її розумом, твердістю, сильною душею.
- Чи згодні ви з такими словами храмовника: « Я шукав лише споріднену душу, і тобі я знайшов таку душу»?
Ці герої обоє наділені сильним характером.
Опис зовнішності
«Уся її постать була напрочуд доладна, і красу її ще підкреслював опідший дбір. Тюрбан жовтого шовку чудово пасував до смаглявого обличчя. Блискучі очі, горді дуги брів, гарної форми орлиний ніс, перлово-білі зубки і смоляно-чорні кучері що окремими спіральками спадали на гарну шийку й груди».
Розподілити слова відповідно до образів:
прекрасна королева – прекрасна квітка Палестини; саксонська красуня - дочка Сіону ; дворянка – єврейка; білявка – смаглявка; саксонський тип – східний тип краси; лагідність в обличчі – твердість волі.
Складання плану характеристики героїнь.
1) Походження героїнь та їхня соціальна приналежність:
а) Ровена - онука короля;
б) Ребекка – донька єврея.
2) Віросповідання героїнь:
а) Ровена - католичка;
б) Ребекка – іудейка.
3) На лицарському турнірі:
а) Ровена – королева турніру;
б) Ребекка – звичайна гостя.
4) Роль Ровени і Ребекки у житті Айвенго.
5) Подальша доля героїнь.
Порівняльна характеристика Ровени та Ребекки.
ВИСНОВОК.
Ці жіночі образи відіграють значну композиційну роль, допомагають глибше розкрити характери головних героїв та відобразити історичну епоху. Їх краса, розум та доброта облагороджували той жорстокий світ.
Леді Ровена - типовий романтичний образ прекрасної дами, заради якої лицар здійснює свої подвиги.
Образ красуні Ребекки складніший. Вона розумна, вміє доводити свої переконання про честь, віру. Ця героїня втілює ідею автора про те, що самозречення і самопожертва своїми пристрастями в ім’я обов’язку рідко бувають винагородженні і що внутрішнє усвідомлення виконаних обов’язків дає людині справжню вина городу – душевний спокій.
Урок розвитку мовлення
Написання твору за темою:
«Айвенго - взірець мужності,
справедливої шляхетності, чесності»
Айвенго - ідеальний лицар. Він чесний і справедливий воїн, який у будь-який момент може прийти на допомогу тим, хто її потребує, тобто приниженим, гнобленим
Айвенго не тільки мужній, сміливий і відважний воїн, а й чесна, порядна, здатна на самопожертву людина; фанатично відданий справі, він служить друзям, з якими поділяє нещастя й небезпеки.
Створюючи образ Айвенго, Вальтер Скотт нагадує нам про поняття, найважливіші для благородної людини: чесність, , справедливість, любов до вітчизни, вірність прекрасній дамі. В образі Айвенго втілені ті риси, які письменник хотів би бачити і у сучасних йому аристократів.
І сьогодні непересічне значення мають чесність, шляхетність, почуття людської гідності, мужність, відвага, вірність, здатність до самопожертви в ім'я батьківщини чи друга.
План
І. Вступ (твір ,автор,коли відбуваються події,головна думка твору)
Зображення у романі В. Скотта ″Айвенго″ боротьби англосаксів з норманами в ХІІ столітті та зв’язок цих подій з долею головного героя.
ІІ. Основна частина
Вілфред Айвенго - взірець мужності, справедливої шляхетності, чесності.
1. Походження та виховання.
2.Причини позбавлення спадку та вигнання з рідного дому.
3. Айвенго - вірний лицар Річарда Левового Серця.
4. Скромність лицаря та почуття людської гідності.
5. Людяність Айвенго.
6.Відношення до юнака інших героїв.
7.Мужність і майстерність на турнірах.
8.Благородство і вміння думати про інших.
ІІІ. Висновок
1. Закономірність долі Айвенго.
2. Коріння патріота-у рідній землі.
3.Моє ставлення до героя.
Підготовка до контрольної роботи
за романом Вальтера Скотта «Айвенго
Літературний диктант
1.Події, описані в романі В. Скотта, відбуваються…
а) у Франції в Х ст.
б) в Англії в ХII ст.
в) в Італії в XI ст.
2. Седрік Сакс вигнав свого сина Айвенго з дому, тому що…
а) не любив його
б) той служив норманському королю
в був не слухняним
3. Королевою турніру в Ешбі обирають…
а) Ревекку
б) леді Алісію
в) леді Ровену
4. Айвенго виступає на турнірі в Ешбі під ім'ям…
а) Чорний лицар
б) лицар Позбавлений спадку
в) Локсі
5. Після поранення Айвенго лікує…
а) Ревека
б) Ровена
в) Вамба
6. Айвенго не приймав участі у штурмі замку, тому що…
а) його там не було
б) не хотів
в) був тяжко поранений
7. На турнір Айвенго допоміг потрапити…
а) єврей Ісаак
б) Седрік Сакс
в) Вамба
8. Роман «Айвенго» за жанром…
а) історичний
б) пригодницький
в) психологічній
9. Справжнє ім'я Айвенго
а) Локслі
б) Седрік
в) Уілфред
10. Люди у середні віки брали за взірець…
а) лицарів
б) священиків
в) королів
11. Під прізвиськом Чорний Лицар ховається…
а) Річард Левине Серце
б) Айвенго
в) Ательстан
12. Короля, який правив в той час в Англії, звали…
а) Джон
б) Карл ІІ
в) Річард Левине серце
Контрольні питання
- Які соціальні прошарки представлені в романі?
(вища королівська верхівка — принц Джон, Річард I;
лицарі — Айвенго, Бpiaн де Буагильбер, Mopic де Бpaci, Фрон де Беф та ін;
духовенство — пpiop Еймер, монахи з різних абатств;
англосаксонські феодали — Седрік, Аттельстан, леді Ровена та ін.; селяни - Гурт, Вамба та ін.; городяни; вільні йомени та ін..
Фактично тут представлена вся Англія ХІІ ст.);
- Назвіть основні конфлікти епохи відображені у творі?
(Національний: сакси-нормани, ставлення до євреїв норманів; політичний6 Річард – принц Джон; соціальний закріпачені селяни – феодали).
- Які традиції та звичаї епохи знайшли відображення в романі «Айвенго»?
(Лицарські турніри, королівські прийоми, укладання шлюбів з політичних причин, союз між церквою та владою тощо.)
- Які ще засоби допомагають створити історичний колорит в романі?
(За допомогою лексичних засобів: архаїзмів, історизмів; детальних описів вбрання, помешкання героїв, їх побут, звичаїв, традицій).
- Які національні та релігійні суперечності висвітлює автор?
(Вальтер Скотт показав зневагу християн-європейців до єврейського народу, до юдейської віри, до мусульман. У висвітленні цих конфліктів автор виступає як гуманіст, утверджуючи право кожного народу й кожної віри на існування.)
Встановіть послідовність подій роману:
1. Лицарський турнір в Ешбі.
2. У тій мальовничій місцевості веселої Англії…
3. Айвенго захищає Ребекку від страшної кари.
4. Вечеря непроханих гостей у СедрікаРотервудського.
5.Викрадення РебеккиБуагільбером.
6. Сакси у полоні Фрон де Бефа.
Подумайте:
«Що визначає характер і долю людини?»
Придумайте герб та девіз для одного з героїв роману та прокоментувати свій витвір.