ВСТУП.  

Історико-літературні епохи та всесвітній літературний процес

 Поняття всесвітньої літератури було сформульовано Й.В. Ґете в 1827 р. Він наголошував на тому, що за нових історичних обставин народи вступають у тісний взаємний обмін і відбувається взаємопро­никнення культур.

 У сучасному літературознавстві світовою літературою називають сукупність літератур усіх народів світу від давнини до сьогодення.

Світова література складається з великої кількості національних літератур, які взаємодіють і взаємозбагачують одна одну.

 Національна література – це художня література певного народу, яка має свою історію й традиції, що формуються на основі побуту, звичок, соціально-економічних та територіально-географічних особливостей.

 Всесвітнім літературним процесом називають історичне існування, функціонування та поступальний розвиток літератури протягом як певної доби, так і всієї історії нації, країни, регіону, всього світу. Термін «літературознавчий процес» виник у 20—30-х рр. ХХ ст.

 Історико-літературні епохи

 

Фольклор

                         І – V ст.. н.е.

Античність

                                ХІІІ ст.

Середньовіччя

                                ХІV ст.

Відродження

                                       ХV ст.

Бароко

                                             ХVІ ст.

Класицизм

                                                 ХVІІ ст.

Просвітництво

                                                         ХVІІІ ст.

Романтизм

                                                           ХІХ ст.


Реалізм