Есхіл
ЕСХІЛ (525-456 ДО Н.Е.)
Найстаріший грецький драматург, якого називають «батьком трагедії», народився в місті Елевсіні в родині знатного великого землевласника. Брав участь як важкоозброєний воїн у боях із персами при Марафоні і Саламіні. У 500 році до н.е. вперше поставив свою п'єсу і з тих пір 13 разів перемагав у змаганнях драматургів. Двічі він з якихось нез'ясованих причин виїжджав з Афін, до тирана Гиерону в Сицилію, де і помер.
Близько 90 п'єс написав Есхіл - хоча з них дійшло до нас тільки 7.
«Прометей закутий» 
Літературний рід: драма
Жанр: трагедія
Сюжетна основа: міф про Прометея.
Тема: змалювання протистояння титана Прометея та Зевса.
Ідея: засудження тиранії та самодержавства, уславлення самопожертви та сили духу у боротьбі з деспотичною владою.
Головні герої:
Влада й Сила — слуги Зевсові.
Гефест — бог-коваль.
Прометей — титан.
Океан — титан.
Хор Океанід — дочок Океанових.
Іо — діва-телиця, дочка Інахова.
Гермес — вісник Зевсів.
Особливості трагедії Есхіла «Прометей закутий»:
- переосмислення міфічного образу;
- монументальність образу титана;
- причина конфлікту: непримиренність поглядів двох визначних осіб — Прометея та Зевса;
- прийом трагічної іронії; трагічний фінал.
Трагедія «Прометей закутий» — частина трилогії про Прометея. Інші дві частини («Прометей-вогненосець» та «Звільнений Прометей») не збереглися.
Художні засоби:
Епітети — ефіре божественний, бистрокрилі вітри, незліченна морська хвиля, безчесні пута, безбережне страждання, нездоланна сила, кайдани люті, подих незримий, бездольний бог, помахи легковійні
Алегорія — нездоланна сила Неминучості.
Що Прометей зробив для людей?
Сюжет трагедії «Прометей закутий»
Драма починається з того, що Гефест, бог ковальського мистецтва та вогню, за наказом Зевса, владики богів, приковує титана Прометея до скелі.
Воля Зевса зумовлена тим, що Прометей розгнівав його. По-перше, титан викрав вогонь у богів і віддав його людям. По-друге, Прометей знав і не хотів виказувати Зевсу таємницю про те, у чому полягає загроза його пануванню. А саме: що від Зевса у Фетіди може народитися син, який буде сильнішим за батька, а отже зможе скинути його з трону.
У ході вистави з ув’язненим розмовляє Гермес. А також Океан — титан, який на відміну від Прометея, таки скорився Зевсові, та царівна Іо, коханка Зевса, обернена ревнивою Герою на телицю, яку у вигляді ґедзя переслідує тисячоокий Аргус.
Вистава супроводжується співом хору, який складається з німф-океанід. П’єса закінчується тим, що нескорений Прометей рішуче повідомляє Гермесу, що не збирається принижуватися перед Зевсом і розповідати йому будь-які таємниці. За це Громовержець під акомпанемент грому і блискавок скидає скелю, до якої прикутий титан, у безодню.
Словникова робота:
Вічний образ – художній образ, що виникнувши в конкретних історичних умовах, набуває настільки очевидної загальнолюдської значимості, що згодом знову і знову виникає у творчості письменників самих різних епох.
Вічний образ Прометея, створений давньогрецьким драматургом Есхілом , здавна надихає письменників, поетів, художників та інших творців.
До образу Прометея у своїй творчості зверталися Т.Г.Шевченко, Й.В.Гете, Дж.Г.Байрон, Леся Українка, М.Рильський.