ШЕКСПІР. РОМЕО І ДЖУЛЬЄТТА.
«Трагедія «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра.
Нет повести печальнее на свете,
Чем повесть о Ромео и Джульєтте.
В. Шекспір
П’єса «Ромео і Джульєтта» — одна з найсвітліших і в той же час найтрагічніших історій про кохання у світовій літературі. Головні герої трагедії, стали «вічними образами», що уособлюють силу і велич справжнього кохання. Тому в наш час юних закоханих так і називають — Ромео та Джульєтта.
Знаменита трагедія В. Шекспіра "Ромео і Джульєтта" уперше була поставлена 1595 року.
Трагедія - драматичний твір, що зображує глибокі, найчастіше нерозв'язні життєві протиріччя. Їх наслідки завершуються загибеллю героя.
Пройшли сторіччя, але й сьогодні, як у часи Шекспіра, ця "сумна повість" змушує тріпотіти серця, продовжує хвилювати нас ця вічна тема — тема трагічно перерваної любові.
Перша трагедія Шекспіра — трагедія великого людського почуття, що зіткнулося з нелюдським світом.
Анкета твору:
1. Жанр твору:трагедія (фінал завершується смертю головних героїв.)
П′єса з п′яти дій відкривається прологом, у якому коротко викладено сюжет «Ромео і Джульєтти».
Сюжет "Ромео і Джульєтта" веде нас до стародавньої італійської народної легенди, згідно з якою події, описані Шекспіром, справді мали місце на початку XIV століття в місті Вероні. Ще й тепер у цьому місті показують легендарну "гробницю Джульєтти". Шекспір був далеко не першим, хто опрацював цей сюжет, але він перший зумів зробити з нього геніальний художній твір.
2. Основна тема шекспірівської трагедії:викриття нескінченних міжусобних чвар, що погубили двох чудових молодих людей.
Ніхто зі старійшин роду Монтеккі і Капулетті вже не пам'ятав, через що почалася ця ворожнеча, але вона захопила і молодь, заважаючи їй жити. У родині Капулетті росте дочка. Джульєтті лише тринадцять років, вона слухняна, шанує батьків. Але її покірність має межу. І ім'я їй — Ромео Монтеккі. Світле почуття до сина ворогів своєї родини неминуче вступає в суперечність із традиціями, з волею батьків. Ромео, довідавшись, хто його кохана, відчуває наближення грози. Але любов для нього сильніша за смерть. Проти закоханих увесь світ. Дія тому розвивається швидко: буквально за п'ять діб юні герої знайомляться потайки від своїх батьків, таємно одружуються. Ромео в сутичці з Тибальтом, двоюрідним братом Джульєтти, вбиває його і під загрозою страти змушений залишити місто. Але святий обряд вінчання уже відбувся. Розлука гірше від смерті. Трагічна розв'язка наближається. Джульєтта випиває сонне зілля. Довідавшись про "смерть" коханої, Ромео п'є отруту. Прийшовши до пам'яті після сну, Джульєтта бачить, що сталося непоправне, і, вихопивши кинджал із піхов Ромео, заколює себе.
Над могилами закоханих Монтеккі і Капулетті примиряються.Чи не час покінчити з кривавими чварами?
Две равно уважаемых семьи
В Вероне, где встречают нас событья,
Ведут междоусобные бои
И не хотят унять кровопролитья.
Друг друга любят дети главарей,
Но им судьба подстраивает козни,
И гибель их у гробовых дверей
Кладет конец непримиримой розни.
Над могилою загиблих споруджують золотий пам'ятник.
Такий короткий сюжет трагедії.
Але ми повинні мати на увазі, що перед нами не реальна історія двох молодих людей, а цілком умовні поетичні образи героїв, тобто, як у будь-якому художньому творі, є художня вигадка. Але автор так майстерно створив твір, що ми їх сприймаємо як живих реальних людей.
3. Основна ідея п′єси - утвердження моральних цінностей, притаманних людині епохи Відродження.
Герої виходять зі звичайних рамок традиції: Ромео йде на таємний шлюб, Джульєтта не розігрує сором′язливу леді. Обоє вони готові йти проти волі батьків і суспільства, щоб бути разом.
4. Елементи сюжету в трагедії
Експозиція - зіткнення Монтеккі і Капулетті, бесіда Бенволіо і Ромео, підготовка до балу у будинку Капулетті;
Зав'язка - зустріч Ромео і Джульєтти на балу у Капулетті і зародження любові;
Кульмінація - сцена в склепі, коли кожен герой, вважаючи свого коханого померлим, приймає рішення піти з життя;
Розв'язка - розповідь брата Лоренцо і примирення сімей.
Аудіокнига. В.Шекспір "Ромео і Джульєтта": https://audioknigi.club/shekspir-uilyam-romeo-i-dzhuletta
Образ Джульєтти
Джульєтта Капулетті – головна героїня трагедії У. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», єдина дочка в сім’ї Капулетті, глава якої знаходиться в давній ворожнечі з сімейством Монтеккі.
Джульєтта ще дуже юна дівчина:
Моє дитя ще не знає життя;
Їй немає ще чотирнадцяти років;
Нехай помруть ще два пишних літа –
Тоді дружиною зможе стати Джульєтта.
Годувальниця підкреслює вроджену красу і розум Джульєтти:
Миліше тебе дітей я не годувала.
О честь! Каб не я тебе вигодувала,
Сказала б: розум ти з молоком всмоктала.
Джульєтта на початку твору – слухняна і смиренна дочка для своїх батьків, виконує всі їхні прохання і прислухається до настанов:
Я постараюся ласкаво дивитися,
Але буду стріли посилати з очей
Не далі, ніж велить мені ваш наказ.
Спалахнула несподівано любов до Ромео все міняє – Джульєтта перетворюється на рішучу і безстрашну дівчину, готову на жертви заради свого коханого:
Так поклянися, що любиш ти мене, –
І більше я не буду Капулетті …
Так, мій Монтеккі, так, я безрозсудна,
І вітряною мене ти вправі злічити.
Але вір мені, друже, – і буду я верніше
Усіх, хто себе вести хитро вміє.
Джульєтта – дівчина пристойна, благородна, тому пропонує Ромео обвінчатися з ним, обіцяючи після того бути йому вірною і відданою супутницею життя, попри те, що шлюб з Ромео не може бути схвалений її сім’єю через ворожнечу з Монтеккі:
Якщо щиро ти любиш
І думаєш про шлюб – завтра вранці
Ти з надісланою моєю дай мені знати,
Де і коли обряд звершити ти хочеш, –
І я складу все життя до твоїх ніг
І за тобою піду на край всесвіту.
Про те, як сильні почуття Джульєтти, ми дізнаємося зі слів Годувальниці, адресованих Ромео:
«… Тому що вона такі ніжні віршики складає про вас і про розмарин, що вам би любо було послухати».
Джульєтта – чиста душею, не може прийняти нареченого, якого знайшли їй батьки, однак вона висловлює їм своє розуміння, любов і вдячність, хоч і викликає гнів і розчарування батька:
Я не пишаюся, що ви його знайшли,
Але вдячна, що його шукали.
Як мені пишатися тим, що ненависно?
Але все ж я вам вдячна навіть
За ненависть, коль від любові вона.
Щоб уникнути гріха – шлюбу з Парісом – після таємного вінчання з Ромео і знайти можливість бути з коханим, Джульєтта готова до будь-яких жертв і небезпек:
Все, все, про що, лише слухаючи, тремтиш,
Все зроблю без страху, щоб залишитися
Коханому вірною дружиною.
Висновок:
Джульетта Капулетти - один із центральних персонажів трагедії. Джульєтта показана в момент переходу від наївної самодостатності дитини, якому невідомі сумніви в тім, що навколишній її мир може бути іншим, до зрілості закоханої жінки, здатної пожертвувати всім заради улюбленого.
Образ Ромео
Ромео — дуже виразний образ молодого представника знатного роду, який чудово освічений і вихований. Він володіє величної поставою аристократа, але при цьому дуже чемний і розважливий.
Він не лізе на рожен, намагається не загострювати конфліктів і уникати безглуздого пролиття крові. Але обставини, на нещастя, складаються не на його користь.
Любов Ромео сильна і всепоглинаюча. Він не думає про себе і навіть саме життя ставати для нього безглуздою без коханої.
Не замислюючись, він йде на порушення всіх заборон, щоб тільки побачити свою кохану. Дізнавшись страшну звістку про смерть Джульєтти, Ромео кидається до неї крізь усі перешкоди, щоб не просто попрощатися, а померти поруч з коханою.
Ромео – це образ відчайдушного романтика, хороброго людини, яка вміє любити.
Ромео – один з головних героїв п’єси Шекспіра, молодий син глави сім’ї Монтеккі, стародавнього і шанованого роду в місті Вероні. У п’єсі про нього ми вперше дізнаємося з розмови його батька з одним Ромео Бенволіо. Старий Монтеккі тривожиться з приводу дивного душевного стану сина:
Його там часто вранці зустрічають:
Сльозами множить ранку він росу
І до хмар хмари зітхань додає.
Від світла геть біжить мій син сумний
І замикається в своїх покоях;
Заважить вікна, світло денне прожене
І зробить штучну ніч.
Ромео не хоче ділитися з батьком причинами своєї печалі, в пучину якої занурився з головою:
Але він один – порадник почуттів своїх.
Він – не скажу, що сам собі не вірний,
Але так він нетовариський і скритний,
Так недоступний ніяким розпитувань,
З розмови Ромео з Бенволио ми дізнаємося, що причиною печалі головного героя є нерозділене кохання до дівчини Розалін – «нелюбов до мене коханої». Ромео нудиться тяжкими почуттями, зневірою. «Любов» до Розалін тяжкістю лежить на його душі:
Про гнів любові! Про ненависть ніжність!
З нічого народжена безмежжя!
Про тягар легкості, сенс порожнечі!
Безформний хаос прекрасних форм,
Свинцевий пух і крижане полум’я,
Недуга цілющий, дим, блискучий яскраво,
Безсонний сон, наче й не сон!
Такою любов’ю дух мій вражений.
Ромео говорить багато про підступність своєї «коханої», своє нещастя, прикрощі любові, постійно скаржиться.
Тсс … ні мене! Де ти Ромео бачиш?
Я втратив себе. Ромео немає.
Я заживо убитий її обітницею!
Я мертвий – хоч живий і говорю про це.
Ні, але нещасливішим я, ніж божевільний:
В темницю замкнений, голодом змучений,
Побитий, понівечені …
Стрілою його (Купідона) я поранений занадто сильно,
Щоб на крилах парити, і пов’язаний так,
Що мені моєї туги перестрибнути.
Любов, як вантаж, гнітить мене до землі.
Як ми пізніше дізнаємося, «любов» ця була надуманою, награною. Молодий Ромео просто шукав спосіб розважитися, а образ нещасного коханця якнайкраще підходив його пристрасній юній натурі. Його почуття брат Лоренцо називає «дурний запал»:
А Розаліна! Ти її забув?
В очах у вас – не в серце пристрасті запал.
Через неї якісь сліз потоки
На бліді твої струмували щоки!
Що визубрив любов ти напам’ять,
Не знаючи букв.
У Вероні ставлення до Ромео хороше, він шляхетний. Навіть старий Капулетті, глава ворогуючого сімейства, позитивно висловлюється про Ромео:
Себе він тримає справжнім дворянином;
Сказати по правді – вся Верона хвалить
Його за доброчесність і чемність.
Ромео неупереджений до ворожнечі сімейств, не шукає сутичок і бійок, що не жадає крові. Він сумує про те, що йому довелося пролити кров його ворогів, однак Ромео зробив це з потреби заступитися за честь свого вбитого Тібальда одного Меркуціо:
Ромео з ним заговорив чемно,
Вказував, як порожній привід для сварки,
Попереджав, що гнів ваш буде грізний, –
Все так спокійно, лагідно і смиренно, –
Але люті його неприборканого …
Зустріч з Джульєттою Капулетті повністю перевернула душу Ромео. Тепер він випробував справжні почуття, пізнав справжню любов:
Минула пристрасть поглинена могилою –
Пристрасть нова її спадщини чекає,
І та померкла перед Джульєттою милою,
Хто раніше була вінцем красот.
Ромео любить і любимо прекрасною.
В обох краса народжує пристрасть.
Тепер у Ромео немає полювання і потреби будувати з себе нещасного відкинутого залицяльника, серце його тягне до Джульєтти, йому хочеться бачити її, бути поруч. Його любов робить його щасливим. Розуміючи, що через ворожнечу їх сімей вони не можуть розраховувати на те, щоб бути разом, Ромео без сумнівів, як «людина чемний, благородний і чесний» пропонує коханій таємне вінчання. Коли Джульєтта погодилася, Ромео підбадьорився, повернувся в гарний настрій.
Після вінчання Ромео потрапляє в справжню біду: під час сутички між молодими представниками Монтеккі і Капулетті він вбиває Тибальда, за що герцог засилає його до Мантуї. Ромео невтішний і в повному розпачі від майбутньої неминучої розлуки з Джульєттою, яку, до того ж хочуть видати заміж, не знаючи про її таємний шлюб з Ромео:
До вигнання? Ні, о ні, будь милосердний!
Скажи, що до смерті. Страшний лик вигнання
Грозней, ніж смерть. Не говори: «вигнання»! …
Але світу немає за стінами Верони:
Чистилище там, катування, самий пекло! …
Ні, кара – не милість! Небеса мої –
Там, де Джульєтта. Кожен пес, иль кішка,
Іль миша зневажена, будь-яка тварина
Тут може жити в раю – Джульєтту бачити;
Один Ромео – ні!
Ромео з усією своєю пристрастю віддається горю, хоче вбити себе за те, що завдав болю Джульєтті, вбивши її брата. Брат Лоренцо намагається напоумити Ромео, називаючи його «божевільним закоханим»:
Чоловік ль ти! Так, з вигляду ти чоловік,
Але плачеш ти по-жіночому, а вчинки
Гнів звіра нерозумний видають.
Ти – жінка під образом чоловіка
Іль дикий звір під образом обох.
Ти здивував мене, клянусь святими.
Благорозумнішим я тебе вважав!
Після того, як годувальниця допомогла влаштувати закоханим таємну шлюбну ніч, Ромео не хоче залишати Джульєтту, його не лякає смерть:
Що ж, нехай мене застануть, нехай уб’ють!
Залишуся я, коль цього ти хочеш …
Залишитися легше мені – піти немає волі.
Привіт, про смерть! Джульєтта хоче так.
Повіривши, що його кохана померла, Ромео купує отруту і повертається до Верони, щоб покінчити з собою, тому що життя без Джульєтти не має для нього сенсу. Він не нарікає, навіть радий такій можливості назавжди залишитися з нею в смерті. Знайшовши в гробниці Джульєтти Паріса, її нареченого, Ромео не бажає проливати його кров, просить піти, однак йому доводиться вступити в бій з Парісом і вбити його. Після цього він кладе тіло юнака в склеп, поминає всіх полеглих в сімейній ворожнечі і, звернувшись з останніми словами любові до Джульєтти, випиває отруту:
О, мила Джульєтта!
Навіщо ти так прекрасна? Можна думати,
Що смерть безтілесна в тебе закохалася,
Що страшне чудовисько тут ховає
В мороці, як коханку, тебе!
Так краще я залишуся тут з тобою:
З цього палацу зловісної ночі
Я більше не піду; тут, тут залишуся …
Висновок:
Любов Ромео і Джульєтти - не просто порушення сімейних заборон - це відкритий виклик, кинутий ними віковій традиції ненависті - тієї ненависті, з якою протягом багатьох поколінь народжувалися і вмирали численні Монтеккі і Капулетті, на якій грунтувалися мало не державні підвалини Верони. Тому так лякає всіх безоглядність і глибина почуттів, що охопили Ромео і Джульєтту, тому так всі намагаються їх розлучити. Бо їх любов, їх союз підриває основи, порушує те, чого порушувати не можна. Незважаючи на свою юність і безтурботність, незважаючи на всю хлоп'ячу зухвалість Ромео і дівчачу безпосередність Джульєтти, вони практично з самого початку знають фінал їхнього кохання.
У Вероні на кладовищі і в наші дні показують гробницю Джульєтти. Скептики стверджують, що це містика, що не було ні Ромео, ні Джульєтти, що їх трагедія -видумка поетів, що гробниця зведений усього лише заради задоволення патріотичних амбіцій городян. Але численні туристи не можуть не покласти квіти на могилу милих серцю героїв.
Для нас імена Ромео і Джульєтти - це символ відданої і піднесеної любові.
Вони пішли в пітьму
Але не зник їх слід.
Перевір себе!
Перевірка знання тексту трагедії
1) У чому полягала причина туги Ромео?
а) У коханні до Джульєтти; б) у коханні до Розаліни; в) у ворожнечі двох сімей.
2) За кого батьки хотять видати заміж Джульєтту?
а) За Тібальта; б) за Бенволіо; в) за Паріса.
3) Як познайомилися Ромео і Джульєтта?
а) На балу у Капулетті; б) на святі у Монтеккі; в) на площі у Вероні.
4) У поєдинку на вулиці Верони був смертельно поранений:
а) Ромео; б) Меркуціо; в) Тібальт.
5) Чому загинув Тібальт?
а) Був заколотий Ромео; б) помер від чуми; в) був убитий Бенволіо.
6) Як Ромео був покараний князем?
а) Посаджений під домашній арешт; б) посаджений до в’язниці; в) висланий із міста.
7) Що радить Ромео брат Лоренцо?
а) Розкрити таємницю шлюбу з Джульєттою; б) перечекати у Мантуї; в) поїхати з міста.
8) Що вирішує зробити Джульєтта, щоб не одружуватися з Парісом?
а) Утекти з міста; б) випити «отруту»; в) кинутися з башти.
9) Чому Ромео отруївся?
а) Дізнався про «смерть» Джульєтти; б) життя не мало сенсу для нього; в) був винен у смерті інших людей.
10) Що було причиною смерті Ромео та Джульєтти?
а) Примхи долі; б) ворожнеча Монтеккі та Капулетті; в) сильне взаємне кохання.
11) Як ведуть себе Монтеккі та Капулетті, дізнавшись про смерть дітей?
а) Примиряються; б) ворогують ще сильніше; в) не звертають уваги один на одного.
12) Що стане пам’яткою про кохання Ромео та Джульєтти у Вероні?
а) Трагедія про їхню любов; б) пам’ятники із золота; в) любов їхні батьків.
Написати твір-роздум на тему:
«Що я приймаю, і чого не розумію у вчинках Ромео (Джульєтти)?»