О.Пушкін  

 Олександр Сергійович Пушкін.

 

  Вступ до поеми «Руслан і Людмила»

  

 

Знайомство з новим письменником, новим твором схоже на невелику подорож до іншої країни, під час якої усвідомлюєш, що люди на нашій землі хоча й різні, проте найбільше в житті цінують добро, любов, чесність, справедливість, здатність мріяти і намагання втілити мрії в життя. Красиве, дотепне, сповнене фантазії, вигадки, творчої уяви художнє слово дуже поважають у народі. Отже, наша заочна подорож — до Росії, де познайомимося з одним із найвидатніших її поетів — Олександром Сергійовичем Пушкіним.

Казкові історії про злу мачуху та добру пасербицю, про вередливу стару, яка хотіла багато і, врешті-решт, залишилася ні з чим, про заздрісних сестер, про білочку в кришталевому будиночку, яка гризе золоті горішки, та багато інших розповідала Олександру Сергійовичу Пушкіну його няня Орина Родіонівна. Як майстер-ювелір, поет обробив ці народні казки у витонченій поетичній манері і видав світові справжні брильянти,які є окрасою не лише російської, а й світової літератури.

Як відомо, зі слів своєї няні Орини Родіонівни Пушкін записав кілька народних казок, серед них була й така: «Що за диво,— говорить мачуха,— ось що диво: біля моря-лукомор’я стоїть дуб, а на тому дубі золоті ланцюги, і по тих ланцюгах ходить кіт; угору йде — казки розповідає, вниз іде — пісні співає. Царевич прилетів додому і з благословення матері переніс перед палац дивний дуб».

У цьому ж зошиті поета були й знайомі нам рядки з прологу до поеми «Руслан і Людмила» «Край лукомор’я дуб зелений...».

Словникова робота

Поема — великий віршований твір, в якому розповідається про життя та подвиги героїв, дається оцінка їхнім учинкам; пролог — вступ; лукомор’я — вигин морського берегу у формі лука;

 

Виразне читання «Прологу» до поеми О. Пушкіна «Руслан і Людмила»

«У лукоморья дуб зеленый»


 

 

Виконання  пошуково-дослідницьких завдань

  1. 1.    Герої яких російських народних казок згадуються в пролозі до пушкінської поеми?

(«Царівна-жаба», «Мар’я-Царівна», «Баба Яга», «Казка про Івана-царевича, Жар-птицю і Сірого Вовка», «Кощій Безсмертний» та ін.)

  1. 2.    Запишіть усіх героїв та фантастичні образи, які населяють казковий світ Лукомор’я.

(Лісовик, русалка, хатка на курячих ніжках, тридцять витязів, чаклун, богатир, царівна, бурий вовк, Баба Яга в ступі, цар Кощій, королевич, грізний цар, ватаг морський)

  1. 3.        Зі скількох частин складається, на вашу думку, пролог?

(З трьох: зачину (рос. присказки) — 1–6 рядки;  основної частини — 7–29 рядки та кінцівки — 30–33 рядки, характерної для казок.)

  1. 4.    У пролозі часто (14 разів) повторюється слово «там». З якою, на вашу думку, метою?

(Щоб підкреслити, що все діється десь там — у казці.)

  1. 5.        У кінці прологу автор говорить, що і він «там був», «і мед...пив», «і кіт учений Своїх казок» його вчив. Що це значить?

(Це означає, що в душу поета назавжди ввійшов чарівний світ російської народної казки.)

 

Словничок до тексту оригіналу

Неведомый — невідомий, незнаний;

дол (застаріле) — долина;

видения — дива, видіння, фантастичні картини;

брег — берег;

витязь — воїн, лицар;

чредой — по черзі, один за одним;

дядька (застаріле) — вихователь;

пленяет — бере у полон;

чахнет — худне, хворіє.

Домашнє завдання.

Вивчити напам’ять пролог до поеми О. Пушкіна «Руслан і Людмила», вміти його аналізувати; зробити ілюстрації.

 

Складові  виразне читання.

Темп — швидкість читання. Буває швидкий, пришвидшений,середній, повільний.

Інтонація — словесний малюнок, який вказує на мету висловлювання, його емоційну забарвленість. Інтонацій існує понад 20 видів (це і розповідна, і питальна, і спонукальна, й оклична інтонації, і сумна, і гнівна, і ніжна, й зажурена, й весела, жартівлива, і пафосна, піднесена, підвищена, знижена та ін.).

Пауза — зупинка голосу на певний час із метою виділення, підкреслення певного виразу, відділення однієї думки від іншої.

Паузи бувають короткі (на деяких ко́мах, у довгих висловлю-ваннях без розділових знаків), середні (на деяких ко́мах, тире, двокрапках), довгі (крапка, три крапки).

Логічний наголос — виділення голосом слова, найважливішого,ключового у висловлюванні.

Не слід забувати також про відповідну міміку та жести, яких не повинно бути занадто.

Отже, пролог до поеми О. Пушкіна «Руслан і Людмила» треба читати не поспішаючи, з деякою урочистістю, не забуваючи, що це казка. Необхідно паузами відділяти казкові картини, змальовані автором.

 

  Казка “Про мертву царівну і сім богатирів”

 

Цю казку О.С.Пушкін написав у 1833 році, перебуваючи в Болдіно. Він переказав німецьку казку, але аналогічні сюжети є в багатьох фольклорних творах різних народів світу. З найвідоміших її аналогів – “Білосніжка і сім гномів”, “Спляча красуня”. Знаючи їх сюжети, дуже легко здогадатися, про що казка про мертву царівну.  Це  історія про те, як зла чарівниця заздрила молодій красуні, намагалася її вбити, але вона не померла, а заснула міцним сном до тих пір, поки прекрасний наречений не розбудив її поцілунком .

Пушкін створює не просто копію відомих казок, він пише унікальну за красою історію про кохання у віршах, з російським колоритом, з триразовим повторенням, описами сил природи, з яскравими образами.

 

Сюжет казки

 Жив-був цар, який з дружиною чекав народження спадкоємця. Але молода цариця померла відразу після пологів. І залишився государ з маленькою донькою на руках. Не довго він горював, швидко одружився на молодій, красивій і дуже злий і марнославною жінці. Вона була чаклункою, її єдиним другом було дзеркало, яке кожен день говорило цариці, що вона найпрекрасніша на світі. Одного разу настав такий день, коли дзеркало, яке не вміло брехати, сказало чаклунки, що вже не вона не світі всіх миліше, що підросла молода царська донька, яка набагато її гарніше. Чаклунка дуже розсердилася, дочекалася зручного моменту, коли царя-батька не було вдома, і веліла Чернавка відвести царівну в ліс, прив’язати до дерева і кинути на поталу вовкам. Чернавка не змогла приректи дівчину на смерть і відпустила в лісі з Богом. Царівна пішла, куди очі дивляться, і натрапила на будинок, де жили сім братів, сім прекрасних богатирів. Вони взяли її як рідну сестру. Вони їздили щодня на полювання, а царівна клопотала по будинку. Одного разу богатирі запропонували царівну вибрати одного з них в чоловіки, але вона відмовилася, розповівши, що у неї є наречений, королевич Єлисей. Так і жили б вони щасливо, якби дзеркало знову не розповів мачусі-чаклунки, що царівна жива і стала ще прекрасніше. Лиходійка переодяглася жебрачкою, знайшла царівну і нагодувала її отруєним яблуком. Коли богатирі повернулися з полювання додому, вона вже була мертва. Охоплені розпачем і горем, вони поклали її в кришталевий труну і повісили його в печері. У цей час Єлисей шукав свою улюблену по світлу. Йому допомагали і сонце, і місяць, і вітер. І він, нарешті, знайшов цю печеру і побачив там свою царівну, сплячу мертвим сном. Він поцілував її, і раптом царівна ожила! Всією великою компанією вони повернулися до царя до столиці. Чаклунка побачила їх щастя і від злості померла. Казка вчить тому, що любов і дружба сильніше всього на світі, що добро завжди переможе, як би сильно зло не намагалося. Така основна характеристика казки про мертву царівну Олександра Сергійовича Пушкіна. Прочитати її повністю ви можете тут: “Казка про мертву царівну і про сім богатирів – Пушкін Олександр Сергійович”.

 

Словникова  робота

 Знать, ее в живых уж нет

 вираз із народної мови: певно, вона вже померла.

 

Ой вы, молодцы чест-ные! Чест-ные (слово з народнопоетичної мови) — поважні, почесні.

 

Перед утренней зарею

 Братья дружного толпою

 Выезжают погулять,

погулять — тут у значенні  їздити з метою розваги;

 

 Серых уток пострелять,

пострелять — пополювати,

 

Руку правую потешить,

потешить – поборотися врукопаш,

 

Сорочина в поле спешить...

перемогти ворога-турка (сорочин – народне від сарацин)

И царица хохотать...

 И прищелкивать перстами.

 Перстами, від іменника перст — палець.

 

 "А как буду я царица,

 Я пожалую тебя".

 пожалую — нагороджу, обдарю.

 

(Царица) и умом и всем взяла

 була у всьому гарна.

 

Ломлива примхлива, зарозуміла.

 

 

Запитання  до бесіди за змістом

  1.  Чому поет назвав свій твір казкою?
  2. Чим "Казка про мертву царівну та сімох богатирів" близька до народних казок і чим вона від них відрізняється?
  3.  Про що розповідається у казці?
  4.  Як поет змалював царицю—мачуху? Знайдіть у тексті слова, які розкривають її характер.
  5.  Як поводиться цариця? Як вона розмовляє із дзеркалом?
  6.  Чому і яким чином мачуха помстилася царівні? До чого довела її заздрість?
  7.  Як закінчилося життя злої мачухи?.
  8.  Чому О. Пушкін називає царицю спочатку мачухою, потім бабою гнівною, злою царицею, а згодом — злою мачухою?
  9.  Що розповідає поет про дитинство і юність царівни?
  10.  Як ставилися до царівни Чорнявка та брати-богатирі?
  11.  Чим приваблюють вас брати і королевич Єлисей?
  12.  Чому поет називає сімох братів богатирями?

 

Риси характеру царівни і мачухи

 

Царівна

Цариця-мачуха

 

Портрети героїнь

 

Обидві красиві, але царівна найкраща.

Їх думки і переживання

 

щира та любляча

самозакохана та чванлива жінка

Вчинки

 

 

працьовита, вірна в коханні, добра

вкрай егоїстична лиходійка

Ставлення автора до героїнь    

 

з явною симпатією

та любов’ю

з осудом та насмішкою